Page 327 - 6816
P. 327

проблемою філософії, релігії, мистецтва, а сьогодні перетворилося
               на нагальну потребу збереження життя. Самовдосконалення стало
               не  лише  потребою  окремих  осіб,  але  й  потребою  суспільного
               життя. Запропонована теорія особистості надає теоретичні підстави

               для  обмеження  природного  в  людині.  Ідеї  самоактуалізації  й
               самореалізації  стали  в  другій  половині  ХХ ст.  надзвичайно
               актуальними, але для їхньої реалізації потрібна відповідна теорія.

                     Навколо  проблеми  особистості  в  історії  філософії  відбувалася
               прихована,  а часом  відкрита  світоглядна  й  соціально-політична
               боротьба, яку сучасні філософи чомусь не помічають. Демократична
               та  ієрархічна  теорії  особистості  взаємодоповнювальні.  Спільне

               полягає  в  тому,  що  до  кожної  людини  треба  ставитися  як  до
               особистості, бо в кожного є особистісне начало. Метафізична теорія

               особистості знімає ці суперечності.
                     Принцип  духовної  ієрархії  та  ідея  особистості  органічно
               притаманні  українській  філософській  традиції,  яка  сприйняла  й
               розвивала християнську ідею ступенів духовного розвитку людини

               (К. Транквіліон-Ставровецький,                    К. Сакович,            І. Вишенський,
               Г. Сковорода, Д. Донцов, М. Шлемкевич, О. Кульчицький, В. Янів).
                     Аналіз історії гуманітарних наук доводить, що вони відіграють

               провідну роль лише тоді, коли спроможні, з одного боку, розв’язати
               екзистенційні  проблеми,  а  з  іншого,  –  допомогти  розбудувати
               більш  гуманні  форми  суспільного  життя.  Уважаємо,  що
               метафізична теорія особистості здатна запропонувати людині ідею,

               яка  б  сприяла  її  духовному  вдосконаленню  й гуманізації
               суспільства. Запропонована теорія особистості відповідає вимогам
               часу,  сучасним  викликам  антрополого-глобальної  катастрофи,

               «реабілітує»  зміст  поняття  особистості,  який  було  спотворено  в
               епохи Просвітництва, Великої французької революції й занедбано в
               епохи  модерну  й  постмодерну.  Метафізична  теорія  особистості
               доводить,  що  існування  людини  має  бути  підпорядковане

               належному.  Її  призначення  в  тому,  щоб  збільшити  кількість
               особистостей  у суспільстві  до  рівня  критичної  маси  й  завдяки
               цьому підтримувати його життєдіяльність.

                     Узагальнюючи знання про багатовимірність людського життя,
               зазначимо,  що метафізична  теорія  особистості,  по-перше,  не
               закреслює  людську  гідність,  права  людини  на  самовизначення,

               власний  вибір,  але  аргументовано  доводить,  що  за  рівнем  свого
               духовного потенціалу не кожен актуально сягає рівня особистості


                                                            327
   322   323   324   325   326   327   328   329   330   331   332