Page 283 - 6816

взаємосуперечливі підходи до розуміння особистості й протягом
усієї праці «балансує» між егалітарним та елітарним підходами до її
трактування. У вступі до монографії він визначає особистість через
здатність бути відповідальним суб’єктом діяльності як

характеристику дійсно культурної й моральної людини, тобто
схиляється до елітарного підходу. Особистість постає не як
початковий момент суспільного буття, а як завершення процесу

індивідуації, початком якого є культурна унікальність [91, с. 87].
Так філософ відходить від усталеного підходу до особистості як
людини із розвинутою самосвідомістю, проте надалі відстоює іншу
позицію: «Під цим поняттям (особистість. – В. С.) ми матимемо на

увазі передусім „індивідуальність”, особливі, унікальні
й неповторні характеристики людського буття. Бути – це також

означає бути ось цим конкретним, емпіричним індивідом» [91,
с. 90]. Отож у вступі філософ наголошує на значущості,
унікальності й неповторності якостей особистості, а в інших
ситуаціях відмовляється від тези, що особистість – це дійсно

культурна й моральна людина, і говорить, що це поняття стосується
будь-якого емпіричного індивіда. Є. Бистрицький уважає, що
поняття особистості «відразу й навічно закріплене за кожним

людським індивідом» [91, с. 90].
Отже, відбулося ототожнення понять «особистість» та
«індивід». Егалітарний підхід до особистості філософ пояснює тим,
що в умовах перебудови явище особистості стало масовим. «Час

визнав особистістю навіть того, хто далеко не може бути визнаний
усебічно розвинутою людиною» [91, с. 93]. Цей висновок філософ
обґрунтовує реальною діалектикою особливого й загального.

Безумовно, така «діалектика» була зумовлена ідеологічною й
політичною ситуацією епохи перебудови. Елітарну концепцію
особистості філософ уважає ціннісним судженням, коли під
особистістю визнають лише соціально значущих осіб або індивідів,

які залучені до сфери високої культури. На думку дослідника, ці
уявлення мають витоки в соціально-економічній нерівності. З
метою гуманістичного розв’язання проблеми особистості філософ

стверджує, що поняття особистості є презумпцією того, що воно
стосується кожного людського індивіда. Безумовно, у цьому є сенс,
але гуманістичне ставлення до людини не повинне обмежувати

бачення її сутності – здатності бути суб’єктом діяльності,
можливостей до рефлексивного мислення, рівня її моральності. Ми

283