Page 252 - 6816
P. 252
психологічною теорією стоїть та чи та світоглядна концепція
людини [457, c. 248]. Сутність людини психолог висловив
у твердженні: «Ми визначаємо людину передусім не її ставленням
до її власності, а її ставленням до її праці» [457, с. 244], тобто
сутність людини філософ тлумачив на основі відношення до
трудової діяльності та продуктів праці. Із цього твердження
висновуємо: С. Рубінштейн знав, що в історії філософії ідея
особистості була пов’язана з власністю (римські юристи, Ґ. Геґель).
Як науковець він не міг не розуміти обмеженості марксистського
підходу до людини й особистості, тому був змушений лавірувати
між ідеологічним і філософським підходами. «Будь-яка людина є
особистістю, свідомим суб’єктом, який має й певну самосвідомість;
але не в кожної ті якості її, з огляду на які ми визнаємо її
особистістю, представлені рівною мірою, з тією самою яскравістю
й силою» [457, с. 241]. У першій частині цієї цитати перед нами
постає ідеолог, який змушений поділяти марксистську філософію
та ідеологію й стати на егалітарну позицію, що обґрунтовано
посиланням на те, що людина свідома істота й має самосвідомість.
Друга частина цієї думки свідчить про те, що діяльність
особистості має дістати загальне визнання й потребує об’єктивних
критеріїв. Ця частина думки свідчить про те, що С. Рубінштейн
намагається зберегти об’єктивну наукову позицію. Наведемо
твердження, у якому бачимо С. Рубінштейна-науковця:
«Особистість у специфічному розумінні цього слова – це людина, у
якої є власна позиція, власне яскраво виражене свідоме ставлення
до життя, світогляд, до якого вона прийшла внаслідок великої
свідомої роботи. В особистості є власне лице» [457, c. 241], тобто
особистістю є людина, яка усвідомлює своє місце в житті й свідомо
ставиться до нього. Наголошуючи на понятті «світогляд»,
С. Рубінштейн намагається захистити ієрархічний підхід до
проблеми особистості.
Погляди С. Рубінштейна до особистості поєднують
функціональний підхід (особистість визначають за її ставленням до
трудової діяльності, тобто за тим, як вона виконує професійні
обов’язки) з елементами суб’єктивізму (визнає середовище людину
особистістю чи ні). Найсуттєвіший висновок С. Рубінштейна
полягає в тому, що він на основі досліджень німецького психолога
К. Бюлера (1879–1963) стверджує, що сучасне розуміння
особистості не має ґрунтуватися на визнанні суспільних функцій
252