Page 234 - 6816

с. 212]. Погоджуємося з цим висновком, але вважаємо за необхідне
його уточнити. Таким спонуканням для особистості є інтерес, а для
генія – ідеал, який не розходиться з інтересом суспільства чи

людства загалом. (Для порівняння додамо, що французький філософ-
екзистенціаліст Г. Марсель (1889–1973) трактує поняття особистості через
покликання. Особистість – це «відповідь на поклик» [365, с. 29]).
К. Юнг зумів передбачити проблеми, які сьогодні є
найнебезпечнішими для людства: глобальний тероризм, психічні
епідемії. Психолог-пророк попереджав, що людській спільноті

загрожують не стихійні явища фізичного чи біологічного
характеру, а явища психічні. У будь-який час яка-небудь химера
може заволодіти психікою мільйонів людей, і тоді знову може
початися або світова війна, або революція. Людині сьогодні слід

боятися стихійних сил своєї психіки, які набагато перебільшують
всі сили природи [667, с. 213–214]. Уважаємо, що тоталітарний

соціалізм, фашизм, релігійний екстремізм, глобальний тероризм,
процеси глобалізації, олігархічний капіталізм, рашизм,
неоголошена війна Росії проти України – це прояви безконтрольної
психічної енергії людини посереднього рівня розвитку.

К. Юнг уважав, що відповідь на виклики, перед якими
опинилося людство у XX ст., здатна знайти лише особистість. Наш
час потребує особистостей. Звільнення від залежності колективного

підсвідомого запалює для інших світло маяка, який сповіщає про
те, що одному вдалося позбутися фатальної ідентичності з масою,
оскільки маса через свою підсвідомість не має жодного вільного
вибору [667, с. 214]. Справді, людина маси не спроможна вийти за

межі вигоди свого класу, партії, економічного клану, панівних
поглядів і починає боротьбу проти свого супротивника, шукає
ворога або вигадує його. Отож К. Юнг констатував факт нестачі

особистостей у ХХ ст.
Крім Е. Фромма та К. Юнга, ієрархічний підхід до розуміння
внутрішніх якостей людини розробляв А. Маслоу (концепція
ієрархії потреб людини [366]). Проаналізувавши біхевіористичні,

психоаналітичні, когнітивні та соціально-когнітивні, гуманістичні,
феноменологічні й інші концепції особистості в європейській та

американській психології [623], зазначимо, що їхні автори
недостатньо рефлексують щодо філософсько-методологічних засад,
на яких розбудовують власні теорії. Свідомо чи підсвідомо вони
поділяють концепт «кожна людина – особистість».

234