Page 210 - 6816

людей (кожен є особистістю тут і зараз), за межі яких більшість
представників людського роду не здатні й не бажають виходити.
Ідоли ринку (площі) проявляються в тому, що навіть освічені люди
можуть потрапити під вплив концепту «кожна людина –

особистість». Найстрашніші для процесу пізнання істини ідоли
театру: соціально-політичні теорії, доктрини, що формуються з
метою маніпулювання свідомістю народних мас. Концепт «кожна

людина – особистість» створили й використовують, щоб підлестити
маси й посередню людину. Цей концепт став відбиттям
абстрактного гуманізму й спрощеного розуміння людської сутності.
Логічним розвитком цього концепту стало панування

світосприйняття «Бог помер».
Велика французька революція, зруйнувавши принцип духовної

ієрархії, утворила умови для вульгарного сприйняття метафізичних
принципів суспільного буття: свободи, рівності й справедливості.
Філософи та психологи модерну не змогли побачити різниці між
принципом духовної ієрархії та його реальним втіленням.

Спеціально наголошуємо, що принцип духовної ієрархії не
закреслює морального закону, за яким до кожної людини слід
ставитися як до особистості, а навпаки надає підстави для

створення особистісної атмосфери.
Отже, концепт «кожна людина – особистість», сформований
під тиском гасла «Усе для маси» [385], не ліквідував соціальної
ієрархії, а призвів до ще більшої нерівності. За задумом його

творців та адептів (К. Гельвецій, Т. Гоббс, Д. Г’юм, Дж. Локк,
М. Лютер, Н. Мак’явеллі, К. Маркс та ін.), цей концепт мав стати
обґрунтуванням більш справедливого суспільства, але став

причиною зростання соціальної ентропії й деградації. Формальне
проголошення людини особистістю ще не робить її особистістю.
Цей факт усвідомили представники німецького ідеалізму, які
шукали відповідь на запитання: «Як виховати людину, яка була б

особистістю за своїми внутрішніми якостями?»

2.3.3. Ідея особистості в німецькому романтизмі,

класичній філософії та філософії Ф. Ніцше як
реакція на концепт «кожна людина – особистість».
Німецький поет-романтик, письменник і філософ Й. К. Ф. Шіллер

(1759–1805) не погоджується з ідеями Просвітництва й у праці
«Про наївну та сентиментальну поезію» і відстоює ідею ступенів
духовного розвитку людини. Мислитель виокремлює фізичну

210