Page 196 - 6816

тому їм не залишалось іншого шляху, як проголосити, що в умовах
громадянського суспільства всі є особистостями. Цей підхід до
проблеми особистості дістав в історії філософії назву «юридична
теорія особистості Дж. Локка» [352, с. 387]. Уважаємо, що підхід

Дж. Локка доповнює підхід Т. Гоббса.
У центрі філософських роздумів Г. Ляйбніца було поняття
субстанції. Намагаючись розробити філософське вчення про світ

(онтологію) як якісно багатоманітний, живий організм,
що розвивається, він шукав засади, котрі можна покласти в його
основу. Філософ відмовляється від матерії як субстанції й за основу
приймає монаду, під якою розуміє «живу істоту, що має душу» і є

життєвим принципом [305, с. 451, 232]. Розвиваючи свою ідею,
Г. Ляйбніц пише: «Монада <…> є ніщо інше, як проста

субстанція…» [304, с. 413]. Монади водночас мають пасивну
(матеріальну, тілесну) й активну (духовну) природу. Отож якості
монад філософ описував за аналогією з людським «я», а точніше
за християнськими уявленнями про людину як єдність тіла, душі й

духу, що дозволяє розглядати вчення про монади як учення про
особистість. Г. Ляйбніц переосмислив поняття монади й трактував
її як субстанцію буття. Філософ не наважився людину зробити

субстанцією, бо бачив її недосконалість, що змусило ввести
поняття «монада».
Проаналізуємо якості монад-особистостей. Першим атрибутом
монади, на думку Ю. Кушакова, є діяльність [297, с. 19]. У кожній

монаді безперервно відбуваються зміни, що є результатом дії
внутрішніх причин [304, с. 414], отож монади володіють
колосальною актуальною й потенційною енергію, зокрема

духовною. Вони не просто розвиваються, а прагнуть досконалості,
саморозвитку, тобто мають здатність змінювати свої якості під
впливом власних зусиль. Описуючи якості монад, Г. Ляйбніц
звертає увагу на їхню внутрішню суперечливість і підкреслює, що

це не можна пояснити механічними причинами. Монади здатні до
саморозвитку, але не можуть змінюватися під впливом інших
монад [304, с. 413–415]. На нашу думку, за суперечливими

твердженням про якості монад стоять спостереження за людською
поведінкою та психологією: людина живе за власними уявленнями,
життєвими установками, дуже часто не усвідомленими, вони мають

сталий характер, тобто на них майже неможливо впливати ззовні.
Отож монади, як і люди, внутрішньо суперечливі істоти. Монада

196