Page 195 - 6816

2.3.1. Ідея особистості у філософії XVII–XVIII ст.
Емпірична філософія, що починає активно розвиватися в ХVII ст.,
не могла пройти повз проблему особистості. Поняття «особистість»
щодо людини використовував родоначальник англійського

матеріалізму Ф. Бекон. Так, у праці «Про достоїнство
і примноження наук» (1623) філософ послуговувався поняттям
особистості й писав про необхідність створення відповідного

вчення, предметом якого має бути дослідження різних чеснот і
недоліків людини [92, с. 240].
Англійський філософ Т. Гоббс у праці «Левіафан» (1651),
дошукуючись первісного значення змісту поняття «особистість»,

пов’язав його з латинським словом persona, що означало «зовнішній
вигляд людини», а інколи частину зовнішнього вигляду – маску.

Підкреслимо, що в сучасних словниках опускають трактування
«зовнішній вигляд» і наголошують на «масці». Т. Гоббс з цього
приводу напише, що це поняття вживали щодо людини, яка
проявляла активність як у театрі, так і в житті. «Особистість <…> є

тим самим, що дійова особа, як на сцені, так і в життєвому сенсі…»
[141, с. 124]. У наведеній думці пропонуємо звернути увагу на два
аспекти: по-перше, філософ, відштовхуючись від первісного змісту

поняття особистості (зовнішній вигляд людини, яка грає театральну
роль), починає трактувати його щодо реальних людей; по-друге, він
розуміє особистість у контексті здатності бути суб’єктом діяльності
в державних і громадських справах. Це свідчить про те, що філософ

піднімається до прихованого змісту цього поняття – здатності бути
суб’єктом діяльності, творцем соціальної реальності. На жаль, у
сучасній філософській думці розуміння особистості як суб’єкта

цілісної діяльності не знайшло фундаментального дослідження.
Англійський філософ-емпірик Дж. Локк у праці «Дослід
стосовно людського розуму» (1690) пов’язав поняття особистості з
такими якостями людини як розум і здатність до рефлексії.

«Особистість є розумна, мисляча істота, яка має розум і
рефлексію…» [328, с. 387]. Звертаємо увагу, що акцентування на
тому, що розум і рефлексія є основними характеристиками

особистості, обмежує зміст цього поняття. Таке звуження пояснюємо
тим, що розбудова держави та громадянського суспільства вимагали,
щоб кожна людина свідомо дотримувалась законів. Соціально-

політична ситуація змушувала філософів розробити концепцію, щоб
до кожної людини можна було підходити, як до розумної істоти, а

195