Page 169 - 6816

врятовані, і стануть досконалими, і будуть гідні величі, і будуть
очищені в цьому місці від усякого злочину й турботи зіпсованості»
[21, с. 213]. Усвідомлення пневматиками духовної сутності людини
дозволяло їм зневажливо ставитися до своєї плоті.

Незважаючи на те, що гностики розподілили людей на рівні
духовного розвитку, вони вважали, що людина за відповідних умов
здатна подолати зло, яке в ній присутнє. Одним із механізмів

звільнення від зла, внутрішньої та зовнішньої залежності гностики
вважали не просто знання, а самопізнання. «Якщо ви пізнаєте
істину, істина зробить вас вільними. Незнання – це рабство.
Знання – це свобода. Якщо ми пізнаємо істину, ми знайдемо плоди

істини в нас самих» [199, с. 294]. Знання, на думку гностиків,
здатне змінити всю структуру буття людини, як зовнішню, так і

внутрішню. Незважаючи на те, що гностики поділили людей на три
роди, вони вважали, що світло (особистісне начало) є в кожної
людини: «Я – світло, яке на всіх. Я – все: усе вийшло з мене і все
повернулося до мене» [200, с. 259]. Підкреслимо, що розподіл

на соматиків, психіків й пневматиків має динамічний характер. У
гностичному Євангелії від Філіпа стверджується, що «гарні – не
гарні, і погані не погані» [199, с. 275]. Людина суперечлива істота

або, як стверджували гностики, «розірвана». Лише ті, у кого є
пневматичне начало, «не розірвані» [199, с. 275] – цілісні. Розподіл
людей на три роди, з погляду гностиків, є результатом світового
порядку. Досягнення рівня пневматика вимагає від людини зусиль,

потребує, щоб вона навчилася керувати своїми пристрастями й
дотримувалась аскетичного способу життя. Гностики відстоювали
духовну обраність пневматиків. Наголошування на такій обраності

пропонуємо розуміти як пріоритет досконалої людини, але такий
пріоритет заслужений, оскільки вони розуміли необхідність
первоначал буття. Отож філософським підґрунтям гностицизму є
ієрархічний підхід до розуміння духовних якостей людини, а

критерієм розподілу рівень внутрішньої досконалості людини.
У гностицизмі висунуто ідею, що людина здатна досягти
досконалості через здобуття істинного знання в процесі

самопізнання. За гностичною концепцією прихована світоглядна
установка щодо наявності внутрішнього абсолютного начала,
органічно притаманного людині. Не можна розбудувати

суспільство без опертя на духовні начала.

169