Page 166 - 6816

життєвих, так і в державних справах. Досліджуючи риси шляхетної
людини, він виділяє такі: здатність протистояти пристрастям,
невразливість до страждань, нездатність на підлість, праведність,
мужність, а жити людина має так, щоб не гнатися за спокусами й не

втікати від обов’язків [7, с. 44]. Заглиблюючись у сутність людини,
М. Аврелій виділив три складники: тіло, дух і керівну частку
[7, с. 36] – розум. Керівну частку філософ розглядає як те, що саме

себе збуджує, робить людину такою, якою вона має бути [7, с. 70,
83]. Людина має жити відповідно до розуму, а все інше – марнота.
Філософ уважає, що розумна душа має «робити себе такою, як
захоче», а також любити ближнього, бути правдивою,

сором’язливою [7, с. 124]. Людина шляхетного рівня має жити не
лише відповідно до розуму, тобто керувати своїми пристрастями,

але й кожен свій рух звіряти з громадським розумом [7, c. 106].
Осмислюючи філософію стоїків, зазначимо, що вони
вдосконалили погляди Піфагора, Платона, Аристотеля щодо
ступенів духовного розвитку людини. Думку Платона, що людина

має підпорядковувати свої бажання, емоції, пристрасті й вигоду
розуму, стоїки довели до практичного втілення. Філософія стоїків
виходить за межі вузького кола обраних і поширюється в

середовищі як еліти, так і рабів. У Епіктета чітко простежуємо
думку, що поняття ницої людини стосується не лише рабів, але й
тих, хто мав статус вільних, а життя філософа-стоїка має бути
втіленням його поглядів. Людина має відчувати радість від

мужнього життя. «Стоїчна мужність є „мужність бути” в
онтологічному й етичному розумінні. Його основа – панівне
положення розуму. <…> Розум для стоїків – це Логос, смислоносна

структура реальності як цілого та людського розуму як його
частини» [543, с. 17], отож людина має свідомо підпорядковувати
власне життя первоначалам суспільного буття. На основі
ієрархічних поглядів на людину Л. А. Сенека формулює стоїчну

концепцію виховання як внутрішнього вдосконалення й визначає
умови її досягнення. Такою умовою постає діяльність на благо
людини. Філософія стоїків – це особистісна філософія: як зберігати

гідність в умовах знеособленого буття. З одного боку, особистість
має жити відповідно до розуму, а з іншого, – брати на себе
відповідальність за розвиток буття й не бути рабом обставин.

Підсумовуючи погляди стоїків на людину, відзначимо подібність
їхньої філософії з християнськими поглядами на людську сутність.

166