Page 168 - 6816

У вченні гностика Валентина йдеться про три роди буття:
речове, душевне та духовне. Відповідно до трьох родів буття було
створено й людину: речову (тілесну або соматиків), душевну (щось
середнє між тілесною й духовною) та духовну. В апокрифах від

Іоана стверджувалося, що люди тілесного типу «не турбуються ні
про що, окрім існування однієї плоті» [21, с. 213]. Для задоволення
потреб плоті вони орієнтовані на пізнання світу, але його результат

трагічний: той, хто пізнає світ, знаходить труп, – стверджувало
гностичне Євангеліє від Фоми [200, с. 256]. Про соматиків
написано, що вони приходять у світ пустими і йдуть із нього
пустими. Знання про світ не може вгамувати спрагу людини до

знань про себе. Суттєвий недолік соматиків полягає в слабкості
їхньої волі: «Горе тій плоті, яка залежить від душі, горе тій душі,

яка залежить від плоті» [200, с. 262]. Дійсно, емоції й почуття не
мають керувати людиною. Гностик Фома максимально точно
висловив сутність внутрішніх якостей соматиків: залежність від
потреб власного тіла. Але в гностичному Євангелії від Філіпа

виокремлено інший бік залежності – соціальний. «Той, хто раб
проти своєї волі – він зможе бути вільним. Але той, хто став
вільним завдяки милості свого господаря й сам віддав себе в

рабство, – він більше не зможе бути вільним» [199, с. 291].
Найгірший вид рабства, коли людина стає залежною від інших за
власним бажанням, добровільно відмовляється від вибору: бути
вільною людиною чи бути рабом. Саме ця сутність змусила

гностиків зробити висновок, що соматики не здатні до спасіння,
відродження духовного начала в собі. З часом цей тип людини
дістане в К. Тертулліана назву старозавітна людина або язичницька,

бо вона прив’язана до негідних пристрастей і не здатна від них
звільнитися.
Душевні люди вийшли на шлях покаяння й спасіння. Вони
намагаються спиратися на віру, але не мають досконалого знання,

натомість здатні врятуватися через добрі справи. Душевні люди
перебувають у стані вибору: залишатися такими, як і усі земні, чи
стати духовними.

Пневматики, на думку євангеліста Фоми, – це особливі люди. У
їхніх душах є світло, яким вони освітлюють світ: «Є світло
всередині людини світла, і воно освітлює весь світ. Якщо воно не

освітлює, то – темрява» [200, с. 253]. Отож сутністю пневматиків є
світло. На пневматиків спускається духовне життя, і вони «будуть

168