Page 160 - 6816

людини й суспільства, отже, обмежувати її – це діяти всупереч
потребам розвитку; з іншого – вона має бути скерована на
вдосконалення людини й суспільства, що можливо лише за умов
поєднання з моральним законом; з третього – вона має

обмежуватися заради збереження природних умов буття. Суб’єктом
свободи є людина, яка здатна діяти з позиції пріоритету духовного
над матеріальним та інтересів суспільства. Соціальна ієрархія має

бути відбиттям чеснот: професійного, інтелектуального,
морального й духовного рівня людини, але за жодних умов не може
мати спадкового характеру, а її змістом має бути діяльність на
зменшення соціально-економічної нерівності й розв’язання

проблем в інтересах суспільства й людини. Рівність – поняття
протилежне ієрархії. Принцип рівності в контексті принципу

духовної ієрархії є презумпцією того, що не будуть порушуватися
права людини на власний життєвий вибір. Рівність – це
характеристика гуманітарного змісту суспільних і людських
відносин. Варто розрізняти абсолютну рівність (політичну, правову

й моральну) і відносну (соціальну й духовну). Людині треба
гарантувати політичну, правову й моральну рівність.
Справедливість – це цілісне поєднання принципів суспільного

буття, які повинні бути підпорядковані потребам духовного
розвитку людини.
Справедливість має встановлювати рівновагу не лише у сфері
розподілу, але й між свободою, ієрархією та рівністю з позиції

належного. Справедливість є відображенням наявності / відсутності
метафізичних основ буття суспільства в ту чи ту історичну епоху.
Ідея справедливості в усі часи освячувала принципи буття й

легітимізувала їх. Слід визнати, що умоглядно встановити між
цими принципами рівновагу надзвичайно складно. Уважаємо, що
дискурсивно-комунікативні практики є конструктивним
механізмом реалізації принципів суспільного буття. Питання про

суспільне буття – це питання про його первоначала. Знання
первоначал і принципів суспільного буття – це необхідна
передумова функціонування суспільства, оскільки вони визначають

теперішнє й майбутнє. Первоначала разом із принципами мають
бути для критичної маси особистостей законами їхнього буття.

160