Page 157 - 6816

Зароджується третя верства, яка стає носієм нових цінностей.
Філософи-просвітники заклали світоглядне підґрунтя у вигляді
пріоритету матеріального, що заперечує й руйнує «старий
порядок», почалося переосмислення принципів суспільного буття.

Велика французька революція змінила зміст принципів суспільного
буття: свободи, рівності та справедливості, а також зміст поняття
особистості. Це була світоглядна революція, оскільки відбулася

зміна метафізичних основ життєдіяльності людини. Французька
революція, заперечуючи духовну ієрархію, проголосила формальну
рівність, але породила новий різновид ієрархії – табель про ранги.
Ідею політичної та правової рівності необґрунтовано перенесли

на духовні якості людини. Всі одразу і без будь-яких зусиль стали
особистостями. Французька революція сприяла формуванню

нового типу людини, яка стала «первоначалом» суспільного буття й
носієм пріоритету матеріального, яка з часом отримала назву
посередньої.
Просвітництво проголосило пріоритет розуму, але під

виглядом розуму запанував здоровий глузд, відбулася підміна
понять. Замість вдосконалення людини було проголошено ідею
поступу. Відповідно до філософії Ґ. Геґеля, розум має керувати

світом і творити його. Але чому цього не відбулося? Щоб розум
керував світом, пріоритет має належати особистості. Для Ґ. Геґеля
це було зрозуміло, бо він розрізняв ступені духовного розвитку
людини, але в ХIХ ст. ідея духовної ієрархії поступово втрачалася,

а тому геґелівський розум не отримав свого носія. Одна із причин –
це зниження філософського потенціалу. Принцип духовної ієрархії,
що лежав в основі метафізики Платона, Аристотеля, Плотина,

Т. Аквінського, І. Канта, Ґ. Геґеля, М. Гайдеґґера, М. Бердяєва,
Ж.-П. Сартра, С. Франка не набув персоналістичного
опредметнення в способі життя модерних і постмодерних
філософів. Зрозуміло, що це надзвичайно складний процес, який

зачіпає особисте життя філософа. Філософи стали шукати причину
негараздів у теоріях, а не в своїх якостях.
В умовах Нового часу формальну рівність приймають за

справедливість, ігноруючи духовну ієрархію й соціально-
економічну нерівність, проте духовна рівність не влаштовує
вимогливих, які прагнуть досконалості, й завдяки яким у всі часи

розвивається людське суспільство, а соціально-економічна
нерівність не задовольняє низи суспільства. Категорія свободи як

157