Page 159 - 6816

Гідності повстала проти спотвореної ієрархії, яка нехтувала
принципи свободи, рівності, справедливості. Незважаючи на те, що
сьогодні в людській спільноті, й Україні зокрема, не вистачає
особистостей – аристократів духу й чину, філософи продовжують

ігнорувати принцип духовної ієрархії. Ідея свободи зіграла
з українцями злий жарт, оскільки вони абсолютизували роль
громади в забезпеченні умов життя й довго не могли зрозуміти, що

найважливішою умовою свободи є розбудова незалежної держави.
Треба визнати, що зміст суспільного буття залежить від
первоначал, від того, що покладено в основу – пріоритет
матеріального чи духовного. Ключовим моментом у цьому процесі

є зміна пріоритету матеріального на пріоритет духовного. Сьогодні
людська спільнота опинилася перед парадигмальною проблемою

переосмислення змісту принципів свободи, ієрархії, рівності й
справедливості та органічного їх поєднання. Закономірно виникає
запитання: як зберегти позитивні риси принципу рівності,
нейтралізувавши його недоліки, і водночас реалізувати позитиви

принципу духовної ієрархії. Спеціально підкреслимо, що принцип
духовної ієрархії не заперечує принципу людської гідності, а
вміщує його в себе на основі взаємодоповнюваності. Пріоритет

духовного над матеріальним – це те спільне, що може об’єднати
релігію, філософію й науку для подолання соціальної ентропії й
антрополого-глобальної катастрофи. Принцип духовної ієрархії має
втілюватися спільними зусиллями громадянського суспільства,

Церкви, держави й школи. Без його відродження не може бути
подальшого розвитку. Пріоритет духовного над матеріальним
утворює підґрунтя телеологічної детермінації.

Поняття свободи, духовної ієрархії, рівності й справедливості є
засадничими в будь-яку епоху, для будь-якого суспільства і
потребують внутрішнього й зовнішнього контролю, проте вони
перетворилися на засіб маніпулювання в руках посередньої

людини, тому в кожну епоху їх переосмислюють у контексті
соціально-економічної, політичної та світоглядної вигоди того чи
того класу.

Свобода, ієрархія, рівність і справедливість утворюють квартет
принципів суспільного буття. Зміст цих принципів може
трактуватися з різних світоглядних, політичних позицій, що стає

причиною філософських і соціально-політичних суперечностей.
Свобода, з одного боку, є умовою вияву внутрішнього потенціалу

159