Page 154 - 6816

Отож розвиток людини, її здібностей має випереджати розвиток
соціуму, про що писав ще Е. Муньє, підкреслюючи роль і значення
духовних якостей людини [388]. Пріоритет внутрішнього над
зовнішнім надає підстави наполягати на пріоритеті особистості в

усіх сферах суспільного життя. Цей пріоритет ґрунтується, як
слушно зауважує Н. Хамітов, не на волі до влади, а на волі до
самовдосконалення та самореалізації У широкому контексті цей

напрям дослідження учений окреслив як філософія
трансцендування [618, с. 72, 74].
Конфлікт знеособленого й особистісного сьогодні надзвичайно
загострився, а Україна опинилася в його епіцентрі. Осмислюючи

внутрішні та зовнішні виклики, перед якими опинилося українське
суспільство, Н. Хамітов справедливо ставить питання про

формування методології консолідації українського суспільства,
зауважуючи, що вона має бути ідеологічно (партійно)
незаангажованою. «Без адекватних сучасних методологій –
інструментів мислення і дії, які поєднують гуманітарну науку і владу,

суспільство може потрапляти у пастки системної зовнішньої
маніпуляції, або маніпуляції внутрішньої – якщо маємо розвинутий
олігархат» [618, c. 308]. Для розв’язання конфлікту знеособленого й

особистісного конструктивною методологією є метаантропологічний
потенціалізм, автором якої є Н. Хамітов. Змістом запропонованої
методології є розвиток потенціалу людини до вищих її духовних
проявів. (У цьому контексті роздуми Н. Хамітова й А. Фурмана

співпадають). Філософ виокремлює дві складові цієї методології.
Потенціалізм має з’ясувати й спиратися на наявні можливості
людини та соціальної системи. Наступним етапом побудови стратегії

свідомої діяльності суспільства, має бути консолідація суспільства. У
підґрунтя консолідації філософ пропонує покласти гуманітарне
єднання на основі консенсусу, який має орієнтуватися на розуміння
Іншого [618, с. 310]. Необхідність консолідації змусила філософа

акцентувати увагу на пріоритеті національних інтересів над
приватною вигодою [618, с. 306, 316]. (Спеціально підкреслимо, що
інтерес – це загальна підстава життя всіх членів суспільства, хоча він

може і не усвідомлюватися окремими його членами, а тому не варто
вживати поняття «приватний інтерес», бо таке поняття містить
внутрішню суперечність, а слід вживати поняття «приватна вигода»).

Проблема виховання суб’єкта діяльності, який був би носієм
ідеї особистісного буття, змусила звернутися до Я-концепції

154