Page 152 - 6816
P. 152

предмета  в  контексті  європейської  та  української  філософської
            спадщини  з  урахуванням  соціально-економічних,  політичних,
            освітніх  й  духовних  умов  життєдіяльності  людини.  Зазначений
            підхід  дозволив  встановити  спільне  й  відмінне  у  європейській  й

            українській  філософській  традиції  щодо  розуміння  змісту
            первоначал суспільного буття, сутності особистості та поглядів на
            філософію історії.

                  Формування первоначал суспільного буття органічно пов’язано
            з     людською           свідомістю,          що       змусило         звернутися          до
            феноменологічного методу. Споглядально-рефлексивне дослідження
            за  людською             свідомістю  дозволило  зрозуміти,                      що  вона

            конституюється  певною  спільнотою  людей  (панівним  історичним
            типом  людини),  внаслідок  чого  з’являються  спільні  поняття,  які  є

            результатом повсякденного життєвого досвіду. Цей метод дозволив
            досліджувати сутність людини та суспільного буття через феномени
            людської  поведінки  та  суспільно-історичні  події.  Аналіз  людської
            свідомості,  поведінки  та  суспільних  подій  допоміг  проаналізувати

            життєвий  досвід  людини  різного  ступеня  духовного  розвитку.
            Феноменологічний  метод  разом  із  діалектичним  орієнтував  на
            цілісне  дослідження  свідомості  людини  в  контексті  її  тілесного

            існування,         соціально-економічної,             політичної         діяльності        та
            соціальних комунікацій. Феноменологічна методологія скеровувала
            дослідження  на  позитивне  й  конструктивне  сприйняття  людини,
            віри в її здатність до вдосконалення, спираючись на саму себе, свій

            досвід і знання.
                  Провідним  підходом  у  дослідженні  людської  сутності  є  ідея
            античної, середньовічної, персоналістичної філософії про справжнє

            і  несправжнє  буття  людини.  Ця  класична  ідея  дозволила
            структурувати  філософську  антропологію,  соціальну  філософію,
            філософію історії, ідеологічні засади буття людини й суспільства й
            виокремити особистісне й знеособлене буття людини й суспільства.

            Певний  методологічний  вплив  на  дослідження  проблеми
            особистості зіграла ідея К. Юнга про архетипи.
                  Феноменологічний  метод  орієнтував  на  пошук  позитивного

            начала в людині, конструктивне філософське осмислення творчості
            Отців  християнської  Церкви,  а  саме  ідеї  онтологічних  ступенів
            буття людини [298]. Для розкриття внутрішньої сутності людини, її

            особистісного  начала  автор  послуговувався  методологічними
            здобутками  М. Бердяєва,  Е. Муньє,  С. Франка,  М. Шелера.  Так,


                                                         152
   147   148   149   150   151   152   153   154   155   156   157