Page 145 - 6816
P. 145

справедливість,  а  інтерес  суспільства  –  це  належне.  Соціально-
               політична практика заперечує одновимірне трактування принципів
               свободи, духовної ієрархії, рівності та справедливості. Формування
               концепції, яка б об’єднала в органічне ціле ці принципи, потребує

               від філософа тривимірного мислення, отже, особистісної позиції.
                     Аналіз  Конституції  України  доводить,  що  в  ній  немає  ідеї
               єдності  принципів  свободи,  рівності  та  справедливості  [270],  а

               Верховна Рада України є відображенням не духу української нації,
               а  економічної,  політичної,  правової  вигоди  олігархів.  Принципи
               свободи,  духовної  ієрархії,  рівності  й  справедливості  визначають
               соціально-політичні,  правові  й  культурні  аспекти  життєдіяльності

               суспільства.  Крім  того,  реалізація  цих  принципів  залежить  від
               панівного  типу  людини.  Осмислюючи  виклики,  перед  якими

               опинилося  людство  й  Україна  зокрема  на  початку  ХХI ст.,
               С. Кримський  зазначив,  що  їх  розв’язання  залежить  від людських
               якостей  [280,  с. 286].  Отож  логіка  аналізу  принципів  суспільного
               буття змушує звернутися до дослідження людської сутності.



                          1.4. Теоретико-методологічні засади дослідження

                                        первоначал суспільного буття

                     Первоначала          суспільного          буття      –     це     певна       єдність
               суб’єктивного  й  об’єктивного,  людських  якостей  і  принципів

               суспільного          буття       (свобода,        духовна         ієрархія,       рівність,
               справедливість).  Первоначала  не  можуть  бути  втіленням  лише
               духовних  чи  матеріальних  чинників,  тому  дослідження  такого

               об’єкту  потребує  відповідної  методології.  На  наш  погляд,
               постановка  питання  про  більш  загальне  начало,  ніж  духовне  чи
               матеріальне, є суттєвим кроком у розумінні первоначал суспільного
               буття.  На  будь-якому  етапі  розвитку  суспільства  первоначала

               постають  суперечливою  єдністю  духовного  й  матеріального,
               суб’єкта й об’єкта, а точніше панівного типу людини, який під свої
               здібності        розбудовує          соціально-політичні,             правові        умови

               життєдіяльності  суспільства.  Запропоноване  розуміння  змісту
               первоначал          заперечує         однобічність           матеріалістичного            чи
               ідеалістичного підходу до їх трактування.

                     Дослідження  таких  об’єктів  опиняється  перед  проблемою
               герменевтичного  кола:  на  перший  погляд  видається,  що  духовне


                                                            145
   140   141   142   143   144   145   146   147   148   149   150