Page 142 - 6816

розвою і дальшого поступу. Навпаки, рівність, коли б яким чудом
далося її зробити між людьми, була би для них найбільшим
нещастям, бо довела би їх до цілковитої байдужості
і закостенілості. Але сього нема чого боятися, бо сама природа дбає

за те, аби між людьми не було рівності» [589, с. 329]. Отож
І. Франко мислить у контексті філософії Сковороди: коли
реалізувати ідею рівної рівності, то це б стало нещастям для

людини й суспільства, бо призвело б до цілковитої інертності.
Урешті-решт І. Франко висновує, що пропоновані на той час
варіанти вирішення проблеми рівності / нерівності не витримують
критики, а проблема поки що не піддається розв’язанню

[589, с. 346]. Додатково зауважимо, що роздуми Г. Сковороди й
І. Франка перегукуються з висновками Д. Г’юма.

Виходячи з принципу духовної ієрархії, писали свої праці
відомі філософи української діаспори Ю. Вассиян, Д. Донцов,
О. Кульчицький, Є. Маланюк, М. Шлемкевич. Так, Д. Донцов,
досліджуючи потаємні людські спонукання з позиції принципу

ієрархії, критикував спрощені уявлення щодо сутності людини.
Спираючись на ідею Г. Сковороди про нерівну рівність, філософ
відстоював ідею «ієрархізованої суспільності». На історичних

прикладах він доводив, що ця ідея становить суть історичної
традиції української нації, починаючи від часів Київської Русі
[193, с. 141]. Філософ критикував ідеал рівності й стверджував, що
він призводить «до знищення всього шляхетного, високого,

мудрого й гарного, усього індивідуального, до обернення
суспільства з мільйонами людей, де кожний створений по образу
і на подобу Божу, – на людську отару» [194, с. 33]. Д. Донцов

проникає в потаємні спонукання, що рухають людиною, і виступає
проти спрощених філософських уявлень щодо духовної рівності
людей. Він усвідомив, що більшовики виступили проти «суспільної
і всякої іншої ієрархії» [194, с. 57] для того, щоб під цим гаслом

розбудувати свою потаємну ієрархію – партдержноменклатуру.
Підсумовуючи аналіз принципів духовної ієрархії / рівності в
українській філософії, зазначимо, що ці принципи осмислювали в

органічній єдності. І. Франко понад сто років тому висловив
пророчу думку щодо співвідношення духовної ієрархії та рівності:
людство поки що не здатне запропонувати цілісне розв’язання

проблеми. Відсутність теоретичного розуміння проблеми гальмує її
вирішення й на початку ХХI cт. Уважаємо, що споріднена праця є

142