Page 137 - 6816
P. 137

Другий  принцип  справедливості  стверджує,  що,  незважаючи
               на відмінності  в  здібностях,  соціальному  статусі,  люди  можуть
               мати  взаємну  користь,  оскільки  добробут  кожного  залежить  від
               співпраці, без якої не може бути суспільного життя, і вона повинна

               мати чесний характер, тому закономірно, що свою теорію Дж. Ролз
               назвав  «Теорія  справедливості  як  чесність».  Принцип  різниці
               відповідає  потребам  як  тих,  кому  поталанило  в  житті,  так  і

               обділеним від природи. Філософ не приховує, що другий принцип
               містить значну частку егалітаризму, а тому стоїть на заваді тим, хто
               хоче  мати  вигоду  від  спільної  праці,  не  докладаючи  додаткових
               зусиль  [453,  с. 164].  Другий  принцип  допускає  лише  такі  зміни  в

               суспільстві,  що поліпшують  перспективи  всіх  і  кожного.  Жодна
               верства й людина не мають розвиватися за рахунок інших, тому цей

               принцип  постає  як  взаємне  зобов’язання  й  характеризує
               загальновизнані            моральні          переконання            громадян          добре
               організованого  суспільства  [453,  с. 767].  Отже,  Дж. Ролз  водночас
               послуговується  поняттями  рівності  й  нерівності  на  основі

               взаємодоповнюваності                для      побудови         теорії      справедливого
               суспільства.  Дотримання  принципів  справедливості,  на  думку
               Дж. Ролза, веде до того, що люди вчаться долати ставлення один до

               одного  як  до  засобу  й  починають  ставитися  як  до  мети.  Так,
               принципи          моралі       поступово         поєднуються           з     принципами
               справедливості.  Отож  принципи  справедливості  відповідають
               категоричному імперативу І. Канта та сприяють його реалізації, що

               є позитивом концепції.
                     Дж. Ролз  розглядав  принцип  різниці  як  інтерпретацію  ідеї
               братерства,  яка  під  час  Великої  французької  революції  стала

               запереченням пієтету й рабської покірності нижчих перед вищими.
               «Ми  можемо  пов’язати  традиційні  ідеї  свободи,  рівності  й
               братерства  з  демократичною  інтерпретацією  двох  принципів
               справедливості  в  такому  порядку:  свобода  відповідає  першому

               принципові, рівність – ідеї рівності в першому принципові разом із
               рівністю  чесних  можливостей,  а  братерство  –  засаді  різниці»
               [453, с. 157]. Люди вільні в їхньому бажанні до самореалізації, рівні

               в соціальних можливостях, хоча різні за своїми здібностями, а тому
               мають бути не ворогами, а взаємодіяти й бути братами. У другому
               принципі  справедливості  слід  бачити  не  лише  соціально-

               економічну нерівність, але й нерівність здібностей. Отож Дж. Ролз
               визнав,  що  люди  різні  й  відмінності  охоплюють  як  економічні


                                                            137
   132   133   134   135   136   137   138   139   140   141   142