Page 138 - 6816
P. 138

аспекти життя, так і сферу здатностей. Водночас він доводить, що
            відмінності  в  здібностях  приводять  до  колективного  прибутку
            [453,  с. 250].  Відомо,  що  марксизм  абсолютизував  соціально-
            економічні  відмінності  між  людьми  й  намагався  їх  подолати

            шляхом знищення приватної власності й класів. Дж. Ролз визнає ці
            відмінності й доводить, що людині вигідно прагнути співпраці. У
            цьому підході відчуваємо вплив ідей А. Шопенгауера, зокрема про

            те,  що  справедливість  може  бути  реалізована  лише  на  засадах
            людяності, співчуття й любові.
                  Ідею  справедливості  Дж. Ролз  розвиває  й  конкретизує  в
            концепті  «добре організоване суспільство», у якому кожен визнає

            засади справедливості й діє відповідно до них [453, c. 620]. Добре
            організоване  суспільство  потребує  вдосконалення  теорії  блага.  З

            позиції  філософа,  благом  для  добре  організованого  суспільства  є
            різноманітність [453, с. 609], яка не можлива без свободи. У добре
            організованому  суспільстві  кожен  шукає  шляхи  до самореалізації
            на  засадах  свободи  та  власного  потенціалу.  Людина  дістає

            можливість розвиватися на основі спільної діяльності й культури, а
            тому  Дж. Ролз  висновує:  «Брати  участь  у  житті  добре
            організованого суспільства – це велике благо» [453, с. 769].

                  Принципи справедливості змушують Дж. Ролза шукати шляхи
            до їх реалізації, а тому постає проблема конституції та відповідної
            економічної  й соціальної  політики.  Філософ  розуміє,  що  для
            реалізації  принципів  справедливості  не  достатньо  прийняти

            конституцію  та  створити  систему  політичних  виборів.  Необхідно
            ще сформувати в людині почуття справедливості.  На його думку,
            ідея справедливості може реалізовуватися у два способи: перший –

            вона       має      спонукати          людину         до     прийняття          принципів
            справедливості;  другий  –  породжувати  у  громадянина  готовність
            працювати для заснування справедливих інституцій, або принаймні
            не  чинити  опір  тим,  хто  намагається  це  робити  [453,  с. 643–644].

            Уважаємо,  що  ці  твердження,  корелюються  з  висновками
            Г. Сковороди  й  С. Франка,  зокрема  проблема  ієрархії  знімається
            ідеєю  служіння:  усі  мають  піклуватися  про  ціле  на основі

            спорідненої  праці.  Справедливість  постає  як  ідеал  взаємовигідної
            співпраці, яка водночас вимагає сформувати відповідну атмосферу
            в суспільстві. Виходячи з цього, Дж. Ролз формулює психологічні

            закони, основою яких є ідея взаємності [453, с. 669]. Без взаємності
            та взаємоповаги  співпраця  неможлива.  Справедливість,  доповнена


                                                         138
   133   134   135   136   137   138   139   140   141   142   143