Page 103 - 6816

ґрунтується на пріоритеті духовного, яке поступово
трансформується в удосконалення людини [272].
У трагічній українській історії першої половини ХХ ст.
позитивно вирізняються праці філософів української діаспори

Ю. Вассияна, Д. Донцова, О. Кульчицького, М. Шлемкевича,
В. Яніва, які зрозуміли загальну причину кризи європейського
буття – панування матеріалістичних «ідеалів», а тому відстоювали

пріоритет духовного. В умовах відсутності української державності
їхні праці, на жаль, залишалися невідомими європейським
філософам. Пріоритет духовного над матеріальним був сутнісною
ознакою суспільного життя як української людини, так і

філософської та суспільно-політичної думки, наприклад, пріоритет
духовного над матеріальним проходить через усю творчість

класика української філософії Д. Донцова (1883–1973).
Критикуючи світоглядні засади соціалістичного способу життя, він
писав, що там, де «людською душею опанував ідеал матеріяльного
прогресу», – «щасливого, кращого життя» (… «жить стало лучше,

вєсєлєй») або ідеал «соціялістичного раю…» [194, с. 33], у людині
вмирає особистісне начало. Подальші історичні події (розвал СРСР,
агресія Росії проти України) підтвердили ці висновки.

Простежимо взаємовпливи матеріального й духовного у
творчості ідеолога українського націоналізму Я. Стецька (1912–
1986). Розмірковуючи над проблемою світоглядних засад
української нації, він не залишає сумнівів щодо пріоритету

духовного й зазначає, що християнство є «світоглядово-
філософською й моральною основою українського націоналізму»
[524, ч. 2, с. 31]. Свій висновок він обґрунтовував тим, що

християнські цінності лежали в основі духовного єства української
людини [524, ч. 2, с. 31]. Отож філософським підґрунтям соціально-
політичних поглядів Я. Стецька є пріоритет духовного.
Джерелом духу в М. Шлемкевича є Ерос, який філософ трактує

як символ вічного творчого пориву, творця душевних скарбів,
розкувати якого є найголовнішим завданням людини [648,
с. 125–126]. Дух впорядковує душевне й матеріальне життя людини

й реалізовує себе в культурі. На формування українського духу
впливали передусім християнство й мистецтво [648, с. 109]. Під
впливом сучасного йому європейського життя філософ доходить

невтішного висновку: дух вмирає. Смерть духу М. Шлемкевич у
контексті поглядів О. Шпенглера пов’язує із приходом ери техніки

103