Page 108 - 6816

матеріального і висуває принцип раціонального обґрунтування
перспектив розвитку [441, с. 16], хоча не розкриває його зміст.
Відродженню духовного в пострадянській дійсності значну увагу
приділив український філософ і дисидент В. Лісовий (1937–2012).

Філософ трактує дух як «єдність добра, краси, розуму <…>, яку не
можна схопити в розумових визначеннях, але яку розуміють як
джерело всіх витворів культури» [323, c. 24]. Дух є джерело звільнення

людської душі від будь-яких оман, зокрема оман сліпої віри.
Знаний український філософ С. Кримський, осмислюючи на
порозі третього тисячоліття його виклики, висновує, що ХХ ст.
опинилося в стані хаосу, створеного посередністю, а тому людство

зіткнулося з «феноменом абсолютної помилки» (курсив наш. –
В. С.) [281, с. 3]. На нашу думку, ця помилка виявляє себе в тому,

що людство, з одного боку, на основі матеріалістичних установок
намагається подолати стан кризи, а з іншого, суб’єктом діяльності
продовжує залишатися посередня людина, яка в принципі не здатна
розв’язати проблему. Шукаючи вихід зі стану антрополого-

глобальної катастрофи, С. Кримський пропонує людині звертатися
до ідей, що «пройшли випробування всією всесвітньою історією (на
зразок ідеї нації чи Декалогу)», які органічно пов’язує з духовністю

й особистістю [281, с. 8–9]. Щодо української ситуації орієнтація на
пріоритет духовного надзвичайно актуальна, оскільки передбачає
пріоритет особистостей, здатних бути спонукуваними інтересом
суспільства як цілісного організму. З цього приводу С. Кримський

зазначив: «Жодна країна в жодну епоху не виходила з кризи завдяки
виключно економічним обставинам. Адже в основі економічної
діяльності лежить певна психокультура, що потребує відповіді на

питання: для чого заробляти гроші? Усвідомлення такої
психокультури як чинника діяльності й окреслює антикризовий
вектор духовності, вказує орієнтири до берега спасіння» [281, с. 7].
Кожна соціально-політична руїна закінчується пріоритетом

духовного. В умовах антрополого-глобальної катастрофи пріоритету
духовного немає альтернативи. Змінити пріоритет матеріального на
пріоритет духовного – означає подолати панівне положення в

суспільстві людини маси. (З окресленими проблемами можна додатково
ознайомитися в статті: Сабадуха В. О. «Пріоритет духовного над матеріальним
як онтологічна засада життєдіяльності людини і суспільства» [481]).
На необхідності зміни світоглядних засад буття людства
сьогодні наполягає С. Бистрицький зауважуючи, що «остання

108