Page 11 - 6809

Ось питання, які повинен задати собі викладач перед плануванням
використання ІКТ на заняттях: Для чого я буду їх використовувати? Яка їх
перевага перед іншими засобами? Який позитивний результат використання
ІКТ я отримаю (з точки зору викладача; студента)? І тільки після
усвідомлення необхідності ІКТ на даному занятті слід продовжити
підготовку навчальних матеріалів. Багаторічні спостереження за заняттями з
використанням ІКТ, власний досвід вказують на те, що на підготовку до
такого заняття витрачається більше часу, ніж на підготовку декількох
звичайних. Викладачам доводиться ознайомлюватися з різними
комп’ютеризованими засобами, готувати дидактичний матеріал, презентації,
завдання або і цілу програму для комп’ютерного тестування і ще багато-
багато чого. Тільки за умови систематичного і системного використання,
формування у викладача готовності до застосування ІКТ на занятті, ці
технології стають засобами підвищення ефективності навчального процесу.

1.2. Засоби навчання, класифікація засобів навчання.
Засоби навчання – це сукупність об’єктів, педагогічно доцільне і
виважене використання яких забезпечує процес отримання учнями знань,
оволодіння практичними навичками і вміннями. Засоби навчання найбільш
ефективні, коли вони стають органічним елементом процесу навчання,
забезпечуючи реалізацію навчальних цілей. Окремі дослідники, на підставі
аналізу навчальної діяльності, яка реалізується в навчальному середовищі, де
активно використовуються інформаційно-комунікаційні технології, вказують
на зміну у стосунках «викладач-студент» у бік гуманізації, на створення
взаємин між викладачем і студентом на основі співробітництва, з більш
активною роллю студента в процесі навчання. І далі, враховуючи зміну
функцій інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі, їх
вирішальну роль у створенні нового освітнього середовища, включення до
системи відношення «викладач-студент» пропонується вводити до сучасної
дидактичної моделі як реальний суб’єкт – середовище, засноване на
цифровому представленні інформації, даних і знань, на локальних і
глобальних мережних можливостях доступу до них.
Основні характеристики цього середовища: середовище постійно і все
більш збільшує мотивацію студентів до споживання контенту (інформації),
що циркулює в ньому; середовище надає доступ до ресурсів у будь-який
зручний для людини час; середовище володіє зручним, гнучким, дружнім,
інтелектуальним сервісом, що допомагає студенту знайти необхідні
інформаційні ресурси, дані або знання; середовище працює згідно із
запитами людини стільки, скільки їй необхідно; середовище наповнюється
інформацією, даними, знаннями з наростаючою швидкістю; середовище
дозволяє організовувати зручні в часі контакти між будь-якою кількістю
студентів тощо. Цей підхід має дещо технологічний підхід, при якому
технічним засобам надаються властивості, які можуть мати тільки люди.
Роль викладача в процесі навчання не стає менш значимою, змінюються

11