Page 70 - 68
P. 70

Теоретична механіка

                                     n               n              n       
                                     M   A    ;F i  0   M  B    ;F i  0   M C    .F i  0    (1.53)
                                      i 1            i 1             i 1
                                     Для рівноваги довільної плоскої системи сил необ-
                                     хідно  і  достатньо,  щоб  суми  алгебраїчних  момен-
                                     тів всіх сил системи відносно трьох довільних то-
                                     чок А, В і С, які знаходяться в площині дії сил і не
                                     лежать на одній прямій, дорівнювали нулеві.
                                  При  рівновазі  плоскої  системи  сил  необхідність  вико-
                            нання  умов  (1.52)  і  (1.53)  випливає  з  умов  рівноваги  (1.51).
                            Доведено достатність цих умов.
                                  В тому, що умови (1.52) і (1.53) є аналітичними умовами
                            рівноваги  плоскої  системи  сил,  можна  легко  переконатися,
                            якщо визначити головний вектор і головний момент плоскої
                            системи сил, котра задовольняє дані  умови. Для цього споча-
                                                                             
                            тку розглянемо плоску систему сил   ,F     F  ,  ...,  F  , яка задо-
                                                                     1   2      n
                            вольняє умови (1.52) і зведемо дану систему до довільної точ-
                            ки Е (рис. 52). Згідно із загальною теорією зведення системи
                                                                                  
                            сил до заданого центра в точці Е отримаємо силу  Q , геомет-
                                                                           
                            рично рівну головному вектору системи Q       R *  , і пару сил з
                            моментом  М,  котрий  дорівнює  головному  моменту  системи
                            відносно точки зведення M      M  * E  . Оскільки задана система
                                                  n
                            задовольняє  умові   X      0 ,  то  її  головний  вектор,  отже  і
                                                      i
                                                   i 1
                            отримана  сила,  будуть  перпендикулярними  до  осі  Ox   (рис.
                            52). На площині дії сили вибираємо дві довільні точки А і В і
                            складемо суми моментів сил отриманої системи відносно да-
                            них точок (див. рис. 52)
                                     n                     n       
                                     M   A   MF i   hQ  1 ;   M  B     QF i  h 2   M  .
                                      i 1                   i 1
                                                             *
                                  Оскільки  M    M  * E  ;  Q   R   і  відповідно  до  умов  (1.52)
                             n              n       
                              M  A    0F i  ;   M  B    0F i  , то отримаємо
                              1  i           1  i



                            70
   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74   75