Page 247 - 68
P. 247

Кінематика

                                           n                            
                                      V A     i   M  A    M 1  A    ... 2   M  A   m  
                                              V
                                             i 1
                            або
                                                         n    m     
                                                           V
                                                                       .                         (в)
                                                   V A     i     M  i
                                                                     A
                                                          i 1   i 1
                                  Отримані  результати  і  рівності  (б)  і  (в)  підтверджують
                            сформульовану теорему, отже вона доведена.
                                  Розвиваючи далі аналогію між статикою і кінематикою,
                            можна  показати  (читачу  пропонується  це  проробити  само-
                            стійно), що:
                                  1. В кінематиці, як і в статиці, є два інваріанти, тобто дві
                            величини, які не залежать від вибору центра зведення рухів.
                            Першим  інваріантом  є  головний  вектор  обертання,  який  ви-
                            значається за формулою (2.110). Другим інваріантом є скаляр-
                            ний добуток головного вектора обертання (формула 2.110) на
                            головний  момент  (вектора  швидкості  результуючого    посту-
                            пального руху, формула (2.111)).
                                  2. Якщо результуюча швидкість поступального руху (го-
                            ловний момент) дорівнює нулеві, то рух тіла, який складаєть-
                            ся з  m обертальних рухів і  n  поступальних рухів, зведеться до
                            одного  обертального  руху,  кутова  швидкість  якого  визнача-
                            ється за формулою (2.110).
                                  3. Якщо кутова швидкість результуючого обертання (го-
                            ловний вектор обертання) дорівнює нулеві, то рух тіла, який
                            складається  з  m обертальних  рухів  і  n   поступальних  рухів,
                            зведеться до одного поступального руху, швидкість якого ви-
                            значатиметься за формулою (2.111).
                                                                  
                                  4. За умови     0 , V A    0 , V A      результуючим рухом
                            тіла буде обертальний рух навколо осі, що буде зміщена від
                            центра зведення  A  на відстань  AB   V A   .
                                                          
                                  5. Якщо вектор      0 ,  V    0  і вони не є  взаємно пер-
                                                            A                     
                                                                               
                            пендикулярними,  тобто  їх  скалярний  добуток      V   ,  відмін-
                                                                                  A
                            ний від нуля, то вся система рухів твердого тіла зведеться до
                            кінематичного гвинта.
                                  Все  перераховане  аналогічне  частковим  випадкам  зве-
                            дення  довільної  системи  сил  до  заданого  центра  (§  21).


                                                                                          247
   242   243   244   245   246   247   248   249   250   251   252