Page 215 - 68
P. 215

Кінематика


                                                  X   C  ;      f   t ;
                                                    0    1         4
                                                  Y   C 2  ;     f 5  t ;
                                                   0
                                                  Z   C  ;      f   t ,
                                                    0    3         6
                            тіло буде обертатись навколо нерухомої точки.
                                  Оскільки за полюс можна взяти будь-яку точку твердого
                            тіла, то, вибираючи різні точки тіла за полюс, отримаємо без-
                            ліч розкладень руху вільного тіла на поступальну і обертальну
                            частини.  Легко  довести,  що  поступальна  частина  руху  зале-
                            жить від вибору полюса, а обертальна – не залежить. Це саме
                            було отримано для плоскопаралельного руху (див. § 46.2).
                                  Для обертального руху твердого тіла навколо точки  O
                            згідно з попереднім параграфом в кожний момент часу існує
                            миттєва вісь обертання, яка проходить через точку  O . Отже, в
                            кожний момент часу рух вільного тіла можна розглядати, як
                            сукупність двох рухів: поступального разом з деякою точкою і
                            обертального навколо деякої миттєвої осі, яка проходить че-
                            рез дану точку.
                                  Перейдемо до визначення швидкостей точок вільного ті-
                            ла. Швидкість довільної точки  K  дорівнює похідній за часом
                                                  
                            від радіуса-вектора  r , який визначає її положення в нерухо-
                                                  K
                            мій системі відліку. На підставі рис. 144 маємо
                                                              
                                                      r   r    .
                                                       K    O    K
                                  Отже,                            
                                                       r d   r d  d
                                                V      K     O     K  .
                                                  K
                                                       dt     dt    dt
                                               
                                               r d  
                                  Оскільки     O    V   –  швидкість  точки  O ,  а  похідна
                                                     O
                                             dt
                             d                                                  
                                K
                                   є швидкість точки  K  відносно точки O  –  V , то отри-
                              dt                                               O  K
                            муємо
                                                               
                                                     V   V   O V .                                (2.93)
                                                            O
                                                                  K
                                                      K
                            Отриману формулу можна прочитати так:
                                                                                          215
   210   211   212   213   214   215   216   217   218   219   220