Page 149 - 68
P. 149

Кінематика


                                                        a     R    
                                                  tg                .                        (2.49)
                                                        a n   2  R   2
                                  З отриманої формули маємо, що кут нахилу  до радіуса
                            кола вектора повного пришвидшення  точки тіла, яке оберта-
                            ється навколо нерухомої осі, не залежить від положення точ-
                            ки, яке визначається її радіусом, і для всіх точок він має одне і
                            те ж значення.
                                  Якщо     врахувати,
                            що  величина  вектора
                            пришвидшення    точки
                            тіла, яке обертається на-
                            вколо  нерухомої  осі,
                            пропорційна  відстані  до
                            осі  обертання  (формула
                            2.48), а кут нахилу його
                            до  відповідного  радіуса
                            для  всіх  точок  однако-
                            вий,  то  розподіл  (епюр)
                            пришвидшень  точок  ті-
                            ла,  що  обертається  на-
                            вколо нерухомої осі, ма-
                            тиме  вигляд,  зображе-
                            ний на рис. 103.                           Рис. 103
                                  Формули (2.44)-(2.47) визначають вектор пришвидшення
                            точки тіла, яке обертається навколо нерухомої осі

                                  Примітка. Часто нормальне пришвидшення точок тіла,
                            яке обертається навколо нерухомої осі, називають доцентро-
                                                                              
                                                  д
                            вим  і  позначають  a   (в  російській  літературі  a   –  центро-
                                                                                ц
                            стремительное  ускорение),  а  тангенціальне  пришвидшення
                                                                                       
                                                                                        об
                            називають обертальним пришвидшенням і позначають  a  (в
                                                   
                            російській літературі  a  – вращательное ускорение). При та-
                                                    вр
                            ких позначеннях формула (2.44) набуває вигляду
                                                              
                                                             д
                                                        a  a  a  об                               (2.49, а)
                            і читається так:


                                                                                         149
   144   145   146   147   148   149   150   151   152   153   154