Page 135 - 68

Кінематика

в якому S – початкова дугова координата, тобто значення
0
дугової координати в момент часу t 0 .
Якщо рух відбувається в додатному напрямі відліку ду-
гової координати, то V  , і закон рівномірного руху набу-
V

ває вигляду
S  S  Vt ;
0
коли рух відбувається у від’ємному напрямі відрахування ду-
гової координати, то V   V , і закон рівномірного руху на-

буває вигляду

S  S  Vt ,
0
де V – модуль сталої швидкості.
Зазначимо, що тут нічого не сказано про нормальне
пришвидшення. Отже, воно може бути довільним, тобто точка
може рухатись як прямолінійно, так і по криволінійній траєк-
торії. В останньому випадку за рахунок нормального пришви-
дшення точка матиме пришвидшення. Отже при рівномірному
русі точка може мати пришвидшення. До того ж зауважимо,
якщо швидкість точки не змінюється за величиною
(V  const ), то її тангенціальне пришвидшення дорівнює ну-
леві, таким чином, тангенціальне пришвидшення точки вказує
на зміну вектор швидкості за величиною.
4. Тангенціальне пришвидшення точки не дорівнює ну-
леві, але воно є сталим, тобто a  const  . 0

Рух з постійним тангенціальним пришвидшенням на-
зивається рівнозмінним.
Отже, при рівномірному русі

dV

 a  const .
dt 
Інтегруючи dV  a  dt , отримаємо закон зміни алгебра-

їчної швидкості при рівнозмінному русі
V  t
 dV  a   dt  V  V  a  t , (2.29)

0

V 0 0
135