Page 130 - 68
P. 130

Теоретична механіка

                                  Отже, вектор швидкості точки в кожному її положенні є
                            дотичним до траєкторії.
                                  2. Вектор швидкості дорівнює добутку одиничного век-
                                            dS
                            тора на вираз      . Згідно з поняттями векторної алгебри цей
                                            dt
                            вираз визначає проекцію вектора швидкості на дотичну вісь і
                            називається алгебраїчною швидкістю точки, тобто
                                                              dS
                                                         V      .                     (2.19)
                                                          
                                                              dt
                                     Алгебраїчна швидкість точки дорівнює першій по-
                                     хідній за часом від дугової координати.
                                  Величина (модуль) швидкості при натуральному способі
                            задання руху дорівнює
                                                             dS
                                                        V      .
                                                             dt
                                  Оскільки пришвидшення точки – це перша похідна за ча-
                            сом від її вектора швидкості, то в нашому випадку отримаємо
                                                        
                                                     d V   d    dS 
                                                   a             . 
                                                       dt   dt   dt 
                                          
                                  Вектор   є змінним вектором, бо при русі точки зміню-
                            ється його напрям. Отже, похідну треба брати від добутку.
                                                        
                                                      d  dS    d  dS
                                                   a                .                               (а)
                                                       dt  dt    dt  dt
                                                            
                                  Якщо врахувати, що орт   змінює свій напрям при зміні
                            дугової координати  S , тобто він є функцією дугової коорди-
                                  
                                     
                            нати     ,S  то
                                                            
                                                       d   d  dS
                                                                 ,
                                                       dt   dS  dt
                            і співвідношення (в) набуває вигляду
                                                            2
                                                   d   dS     d  dS
                                                 a                .                              (г)
                                                    dS   dt     dt  dt



                            130
   125   126   127   128   129   130   131   132   133   134   135