Page 82 - 6783

фінансових та інших кооперативів, де кожен робітник буде знати, що

він працює не на власника – приватного чи державу, – а на самого себе.
Щоправда, В. Винниченко не пропонував повністю ліквідувати
приватну власність, а знищити визиск праці.

У поглядах з українського національного питання В. Винниченко
пройшов шлях від прихильника культурно-національної автономії
України в складі Російської федеративної республіки до визнання
необхідності відродження самостійної української держави. У 1914 р.

він писав, що ідея самостійництва України виходила швидше з емоцій,
мрій, а не з об’єктивних можливостей. З перемогою лютневої 1917 р.
революції в Росії, що знищила царизм, з’явились на думку письменника,

широкі можливості для кожної нації розвиватися в рамках федеративної
Росії, оскільки потрібно зважати на ті історичні, культурні, економічні
зв’язки, які склалися в України з Росією. До того ж самостійність

України, вважав В. Винниченко, була неможливою ще й з огляду на
міжнародне становище, бо, відірвавшись від Росії, Україна могла
попасти в «обійми» якоїсь сильної держави. Тому ідеал української

демократії В. Винниченко вбачав у «федерації російської республіки й
участі у ній України як рівного з іншими державного тіла». Проте
пізніше, через неприхильне ставлення Тимчасового уряду до
українського національного питання, останнє, у баченні його

В.Винниченком, пересувається у бік українського самостійництва (що
знайшло свій вияв, зокрема, в IV Універсалі 1918 р.).
Перебуваючи в еміграції, В. Винниченко у працях «Відродження

нації» (1920) та «Заповіт борцям за визволення» (1949) вже чітко
формулює ядро своєї політичної концепції – державницьку ідею,
вважаючи, що «нація без державності є покалічений людський
колективний організм».

Однозначно варто зауважити, що як соціаліст, розв’язання
національного питання В. Винниченко підпорядкував вирішенню

завдань соціального визволення народів, тобто їхнє звільнення від
капіталістичної експлуатації. Тому був готовий відмовитися від
національної незалежності на користь соціалізму, навіть якщо для
реалізації цієї незалежності склались всі сприятливі умови. Адже

українське відродження, досягнення у тій чи іншій формі національної
незалежності українського народу було для мислителя лише одним
моментом його концепції «всебічного визволення».

Інший бачився йому як необхідність просування українського
народу шляхом соціалістичних перетворень. І чим лівішим буде

82