Page 86 - 6783

влада перебуватиме в руках націократії. Тоді населенню було надаване

право участі в політичному житті через представництво в органах
місцевого самоврядування, в синдикалістських організаціях
фашистського зразка, а також через вибори до обмеженого в

законодавчих функціях національного парламенту (Державної Ради).
Очільником держави, як бачив це М. Сціборський, буде вождь
нації, який буде одночасно і прем’єр-міністром, призначатиме міністрів,
які звітуватимуть перед ним. Глава держави наділятиметься також

низкою інших важливих повноважень: правом законодавчої ініціативи,
розпуску парламенту, вето на прийняті ним закони, буде
головнокомандувачем збройних сил. На чолі місцевих адміністрацій

стоятимуть представники центрального уряду на місцях, вони ж будуть
Головами Крайових Рад. політичні партії будуть непотрібні. Функції
політичного керівництва виконуватиме ОУН, яка буде не політичною

партією, а загальнонаціональним рухом.
Загалом націократія М. Сціборського виступала своєрідним
поєднанням елементів політичної доктрини фашизму та президентської

форми республіканського правління. За цим проектом Україна мала б
стати республікою з жорстким авторитарним політичним режимом і
політичним керівництвом націоналістичної організації.
Отже, базовими характеристиками націоналістичного напряму

української політичної думки виступили такі:
– форма державного правління в Україні – народна держава;
– тип політичного режиму – національна диктатура як перехідна

форма державного будівництва;
– національна ідея: нація (етнічна) – це об’єднувальний і єдиний
чинник суспільного та державного буття;
– політична еліта: «ініціативна меншість» – провідна верства

українських патріотів, покликана управляти державою;
– ієрархія цінностей: нація (етнічна) – держава-суспільство.

Паралельно з націоналістичним напрямом в українській політичній
думці сформувався і розвивався національно-демократичний напрям,
який (ми про це зазначали вище) зародився у Галичині наприкінці ХІХ
ст. і був пов’язаний з державницькими ідеями І. Франка та

Ю.Бачинського.
У центрі політичних концепцій націонал-демократів також
перебувало національне питання, однак вирішення його, на відміну від

націоналістів, вони пропонували в демократичних формах. Їхня

86