Page 81 - 6783

революція як продовження революції національної; в ієрархії цінностей:

народ-суспільство-держава на перше місце ставиться народ.
Найяскравішим представником націонал-комунізму виступив
письменник і публіцист М. Хвильовий. На його думку, основними

завданнями для України мають бути: подолання комплексу
просвітянської провінційності, меншовартості («малоросійства»),
виплеканих століттями російського панування; переродження нації на
засадах волюнтаризму та досягнення українцями типу європейської

людини – людини-громадянина, носія етики активізму, творця
культурних і суспільно-політичних цінностей, рушія історії. Своїм
гаслом «Дайош Європу!» М. Хвильовий відмовлявся від однобічної

орієнтації України на Росію і закликав до засвоєння культурної
спадщини «психологічної Європи». Оскільки культурні процеси
М.Хвильовий уявляв тісно пов’язаними з процесами політичними, він

вважав боротьбу за самостійність української культури складового
процесу кристалізації української нації та створення повноцінного й
незалежного від Москви державного організму у формі радянської

соціалістичної республіки.
Закордонну групу УКП (1920–1922) в українському націонал-
комунізмі представляв письменник і політичний діяч Володимир
Винниченко (1880–1951).

Упродовж усього свого життя В. Винниченко залишався
соціалістом (після тривалого захоплення націонал-комунізмом, у 30–40-
і роки, перебуваючи в еміграції, він сповідував соціалістичні ідеї

немарксистського характеру), однак різко негативно ставився до
соціалізму в його радянсько-більшовицькому варіанті, називав його
тупим, диким, повним терору, крові, насильства, з його абсолютною
централізацією в усіх сферах суспільного життя. Вважав, що доба

справжнього соціалізму, соціалізму свободи, веселості, радості ще не
настала. Такий соціалізм, як гадав В. Винниченко, можна побудувати

лише поступово, еволюційно, реформами. В цьому він розходився з
російськими комуністами, які були переконані в тому, що капіталізм
потрібно знищити відразу, революційним шляхом.
Перебуваючи в еміграції, В. Винниченко запропонував свій варіант

створення соціалізму, який він назвав «колектократією». Суть його
полягає у перетворенні мирним шляхом приватної власності на засоби
виробництва на колективну, а не на державну власність, оскільки це

різні речі, оскільки соціалізм – це не націоналізація, а кооперація, тобто
створення промислових, сільськогосподарських, торговельних,

81