Page 68 - 6783

літературно-культурний, і після, коли після Емського указу починають

формуватися національно-політичні погляди М. Драгоманова.
У працях «Пропащий час», «Переднє слово (до «Громади»
1873 р.)», «Шевченко, українофіли і соціалізм», «Чудацькі думки про

українську національну справу», «Листи на наддніпрянську Україну»
мислитель висловлював думку про те, щоб перетворити українство в
політичний рух, визнає необхідність боротьби за національну
незалежність і соціальне визволення. Але не визначено чітко, що

М. Драгоманов розумів під політичною незалежністю українського
народу, яка мала бути ця форма незалежності. Українство, вважав він,
має боротись за політичну незалежність разом з іншими народами

Австрії і Росії шляхом федералізму, за децентралізацію та широку
автономію громад, територій.
Можливо, мав рацію Ю. Охримович, коли писав, що «... надто

велика віра в політичну свободу і в неминучість переходу сучасних
держав у вищу федеративну форму, оперту на автономії найменшої
суспільної організації – громади, була головною причиною його

негативного ставлення до українського державного сепаратизму»
М. Драгоманов вважав, що національність – це не більше ніж
форма, контур, яка має бути заповнена одним загальнолюдським,
загальноєвропейським змістом. Національне питання може бути

осягнуте тільки на ґрунті політичної волі, свободи; «Український
сепаратизм, - писав М. Драгоманов, - не наша віра!» Отже, він не бачив
«сили й ґрунту» для політики державного сепаратизму України, а

проблему її політичної самостійності вважав не тільки важкою, але й
«за певних умов зовсім непотрібною для будь-яких інтересів
українського народу». Він так і не спромігся виділити українське
питання в самостійне, а звів справу національного визволення

українського народу до питання про загальну децентралізацію
російської держави.

І. Франко критикував М. Драгоманова за те, що той «в нарисі
російської конституції» «не поважився покласти національний принцип
основою ідеальної російської конституції, а силувався замаскувати його
принципом обласних автономій, ...хоча... автономія області

(територіальної цілісності) не рівняється з автономією національності».
Що до соціалістичних переконань М. Драгоманова, то він намагався
популяризувати соціалізм, який би не гнітив свободу особи –

громадівський соціалізм, не імперський. Мислитель вважав, що
лібералізм мав служити засобом у боротьбі за соціалістичний ідеал.

68