Page 65 - 6783

єднання, ідеалу закладеного в самому історичному бутті українського

народу.
Товариство чітко відстоювало ідеал свободи, рівності, братерства
для усіх, насамперед слов’янських народів, відкидало усі форми

поневолення, виступало проти царизму й усієї системи самодержавного
ладу, заперечувало кріпосне право, гноблення людини й народу. Тобто
мета Товариства полягала в об’єднанні усіх слов’янських народів у
формі федерації заради досягнення ідеалу свободи, рівності і

братерства. Об’єднання це виключало втрату народами своєї
національної окремішності. В основу суспільно-державного устрою
було покладено принципи християнської релігії. Причому члени

Братства виступали за рівноправність усіх віросповідань.
У новій слов’янській федерації передбачалось існування
представницької влади – загального слов’янського собору з

представників усіх народів.
Було представлено такі шляхи до мети: реформи, мирне
пропагування, виховання молоді, літературна діяльність. Окрему

позицію займав Т. Шевченко: він говорив про необхідність народного
повстання, після якого має встановитись демократична республіка. Свої
симпатії поет висловлював на адресу республіканського устрою США.
Загалом можна сказати, що програма діяльності кирило-мефодіївців

спиралась на такі ідеї: соціального месіанізму (визволення), панславізму
(усеслов’янської єдності), федералізму, християнського світогляду,
егалітаризму(майнової рівності), романтичного націоналізму

(патріотизму).
Відомий український правник першої половини ХХ ст.
В. Старосольський писав про те, що «жоден з братчиків не приніс з
собою готового світогляду, який був би довершеним... Проте піднесли

стяг поступу... в цьому моральне значення і заслуга»; «для них
економічні питання не були актуальними і не чіпали їх безпосередньо.

Для цілості ідейного світогляду бракувало ще постановки
національного питання. Проте Братство поставило питання
незалежності та свободи кожного народу».
Любов до України, антикріпацька спрямованість та концепція

слов’янофільства були тим, що об’єднувало усіх членів товариства.
Великий внесок у розвиток суспільно-політичних ідей в Україні
зробили представники демократичної інтелігенції в другій половині

ХІХ – на початку ХХ ст.

65