Page 61 - 6783

передбачено участь у цій Раді «послів запорізького Низового війська»;

передбачено, що конфлікти між гетьманом і членами Ради має
вирішувати військовий генеральний Суд, рішення якого були б
остаточними; вказано на обмеження, які запобігли б фінансовим

зловживанням гетьмана; встановлено строгий розподіл між військовим
скарбом, прибутками і сумами, що були в особистому розпорядженні
гетьмана; зазначено важливі обмеження економічної сваволі
полковників і старшини: не сам гетьман мав обирати військових і

посполитих урядників, а разом з «вільними голосами» козацького
парламенту; гетьман має контролювати розумність податків і
повинностей, від них звільнено козацьких вдів, сиріт та їхні

господарства; проведено ревізію державних земель, якими
користуються старшина, відновлено законність у користуванні
суспільним надбанням і встановлено рівність у виконанні державних

обов’язків.
Нове в Конституції П. Орлика порівняно з козацькими республіками
минулого полягало в тому, що: більш сталою мала бути гетьманська

влада (якщо в козацькій республіці гетьмана обирали щороку на
початку січня і звітував він таким самим чином, то в Конституції про це
не говорилось); мав існувати незалежний військовий генеральний суд
(тобто йшлося про обмеження влади гетьмана судовою владою); йшлося

про розподіл між державними фінансами й гетьманськими грошима.
Конституцію П. Орлика некоректно вважати «першою українською
конституцією» чи «першою у світі демократичною конституцією»,

подавати її як попередника прийнятої у 1787 р. Конституції США –
першого в історії чинного основного закону держави, оскільки вона не
набула чинності і залишилася лише проектом політико-правового
документа. Тим не менше, вона має велике значення як свідчення того,

що українська політико-правова думка розвивалась в руслі передових
західноєвропейських політичних традицій. Конституція містить низку

демократичних і прогресивних ідей: умотивування національно-
держаної незалежності України; обмеження влади правом; поділ
державної влади; закріплення прав і свобод козаків та інших соціальних
груп; підтримка соціально незахищених верств населення; гарантування

спадковості українських козацьких традицій демократизму, рівності і
справедливості.
Заради справедливості потрібно зазначити, що в сучасній

вітчизняній науковій літературі містяться й негативні оцінки
Конституції П. Орлика. Так, зокрема, автори Політологічного

61