Page 260 - 6783

підкорення бюрократії інтересам особи і суспільства. На думку

М. Вебера, небезпеці тотальної бюрократизації суспільства і
перетворенню проблем політики в проблеми адміністрації можуть
протистояти тільки парламентський устрій та багатопартійність.

10.3. У суспільному житті минулого, сучасного і майбутнього
завжди, а в так звані непевні часи розвитку особливо важливу роль
відіграє політичне лідерство й лідер (англ. leader - провідник), чия

діяльність істотно впливає на життя соціуму, на зміни, що відбуваються
в країні. Проте впродовж десятиріч у нас навіть саме поняття «лідер»
ігнорували настільки, що енциклопедичні словники (1959 та 1980 років

видання) дають інформацію про нього як про керівника політичної
партії, громадської організації. Однак така конкретність породжує низку
питань. Чи є, наприклад, лідером очільник держави, який не очолює

політичну партію, монарх, який успадковує владу? Чи є лідерами
депутати – парламентарі, керівники органів місцевого самоврядування?
Чи є лідерами керівники тих громадських організацій, які виступають

тільки функціональними суб’єктами політики?
У пошуках відповідей на ці й подібні запитання будемо виходити
насамперед із того, що немає жодних підстав вважати політичними
лідерами лише керівників політичних партій і громадських організацій.

По-перше, тому, що політичне лідерство виходить за межі політичних
партій і громадських організацій і може існувати в неформальних
об’єднаннях, на місцевому, регіональному й загальнонаціональному

рівнях, причому незалежно від партійності лідерів. По-друге, тому, що
далеко не всі громадські організації є суб’єктами політики, а їхні
керівники – політичними лідерами. Політичне лідерство постійно є
лише в громадсько-політичних об’єднаннях: молодіжних, жіночих,

професійних спілках тощо, а в неполітичних громадських організаціях
виявляється лише ситуативно – тоді, коли вони, взаємодіючи з

політичними інститутами, виступають як групи інтересів.
Вивівши феномен лідерства за межі політичних партій і
громадських організацій та рухів, потрібно конкретизувати ознаки
лідерства й лідера як особи (чи групи людей), яка консолідує зусилля

оточення та активно впливає на нього для досягнення певних цілей.
давнини й упродовж сторіч не припиняються. Здавна сформувалися
традиції в підходах до її розуміння, які мають два напрями. Перший

цікавиться переважно моральнісно-етичним змістом терміна, другий
відзначається певною прагматизацією й визнає за особистістю право

260