Page 167 - 6783

Своєрідною формою конфедерації в умовах монархічного правління

є унія – об’єднання двох держав під спільним правління одного
монарха. Історичними прикладами уній виступали: між Нідерландами і
Люксембургом у ХІХ ст., між Швецією і Норвегією (1814–1905), між

Данією та Ісландією (1918–1944).

7.3. Поняття «політичний режим» – одне із загальноприйнятих у
сучасній політології. Його застосовують щодо характеристики способів,

форм, засобів і методів реалізації політичної влади, оцінювання сутності
держави, оскільки в межах однієї форми правління на різних етапах її
розвитку політичне життя може суттєво видозмінюватися. Суспільство

й держава можуть бути відкритими, закритими, проміжними;
демократичними, тоталітарними й авторитарними; воєнізованими,
громадянськими і змішаними; клерикальними, теократичними та ін. Усе

це зумовлює суттєві відмінності у взаєминах між особистістю,
суспільством і державою в різних країнах, що й позначається на
своєрідності політичного режиму, який тісніше та безпосередніше, ніж

інші форми, пов'язаний із сутністю держави.
На різних етапах розвитку певної країни її політичне життя може
суттєво відрізнятися за змістом, характером відносин між собою,
суспільством і державою, динамікою структурних змін. Все це

відображається у політичному режимі.
Будь-який політичний режим визначається трьома основними
чинниками: 1) процедурами і способами організації владних інститутів

та безпосереднім здійсненням влади; 2) стилем ухвалення суспільно-
політичних рішень; 3) відносинами між політичною владою та
громадянами.
Поняття «політичний режим» охоплює порядок формування

представницьких установ, становище та умови діяльності політичних
партій, правовий статус особистості, права та обов'язки громадян,

порядок функціонування каральних і правоохоронних органів,
співвідношення й регламентацію дозволеного та забороненого.
Політичний режим (франц. regime – управління) – система засобів
і методів здійснення політичної влади; модель, форма взаємодії

державно-владних структур і населення.
Політичний режим залежить від співвідношення політичних сил у
суспільному організмі, особистості загальнонаціонального лідера та

особливостей правлячої еліти; історичних і соціокультурних традицій;
політичної культури населення. Він формується спонтанно, внаслідок

167