Page 163 - 6783

Форми державного правління. Форма правління держави – це

структура вищих органів державної влади, порядок їхнього утворення і
розподілення, компетенції між ними. Держави за формою правління
класифікують на республіки і монархії.

Монархія (з грець. monarhia – єдиновладдя) – форма правління, за
якої верховна державна влада здійснюється одноособово і переходить,
як правило, за спадковістю. Монархічна форма правління характерна
сьогодні для п’ятдесяти держав, з яких двадцять – європейські. Сучасні

форми монархії розрізняють за таким різновидом, а саме: абсолютна
монархія (Саудівська Аравія, Оман, Катар), конституційна
парламентська (Велика Британія, Іспанія, Норвегія, Японія тощо) і

дуалістична (Йорданія, Кувейт, Марокко, Бахрейн).
За абсолютної монархії в руках монарха зосереджується вся
повнота державної влади. Монарх сам видає закони, керує внутрішньою

і зовнішньою політикою держави, призначає і усуває уряд, керує вищим
судом.
Конституційна парламентська монархія характеризується такими

особливостями:
– влада монарха обмежується конституцією, яку затверджує
парламент. Монарх не має права змінювати конституцію, а його влада
символічна. Наприклад, у Великій Британії закони, прийняті

парламентом, і рішення кабінету міністрів повинні мати королівський
підпис, але при цьому самі монархи не користувалися правом вето з
1710 року і не мають наміру використовувати його в майбутньому;

– уряд формується парламентом із представників певних партій , які
отримали більшість голосів на виборах до парламенту;
– лідер партії , що має найбільшу кількість депутатських місць, стає
очільником уряду (прем’єр-міністр – найбільш значна особа в

політичному житті);
– уряд відповідає перед парламентом, а не перед монархом.

У чому сенс збереження інституту монархії в цих країнах? Це певний
загальнонаціональний символ, в якому актуалізується історична пам’ять
народу.
У дуалістичній монархії повноваження монарха обмежені в

законодавчій сфері, але достатньо широкі у сфері виконавчої влади,
парламент, навпаки, не має впливу ні на формування уряду, ні на його
склад і діяльність. Цей тип монархії має тенденцію до переростання в

конституційну монархію або в республіку.

163