Page 164 - 6783

Республіка (від лат. respublika – cуспільна справа) – форма

правління, за якої верховну державну владу здійснюють виборні органи,
які обирає населення на певний термін.
У сучасних державах переважають два основні різновиди

республіканської форми правління залежно від способу формування й
функціонування уряду:
– парламентська (ФРН, Італія, Індія, Ізраїль);
– президентська республіка (США, Аргентина, Мексика тощо).

Кожна з них передбачає власну модель поділу влади.
Парламентська республіка. Ця форма правління мало чим
відрізняється від парламентської монархії (деякі політологи наводять

приклад Великої Британії як класичного парламентського правління).
За основу правління покладений принцип: слабкий президент –
сильний парламент. Президент, як і монарх, є формальним главою

держави, але його самостійна роль невелика. Фактично виконавча влада
зосереджена в руках очільника уряду. Суттєве місце у балансі гілок
влади належить парламенту: він назначає і звільняє голову виконавчої

влади, формує із свого складу уряд і може висловлювати йому недовіру.
Водночас президент може мати право розпуску нижньої палати
парламенту, наприклад у Німеччині, а у Великій Британії це право має
прем’єр-міністр.

Президентська республіка. Класичним прикладом цієї форми
правління є США. Ця форма правління будується за принципом:

сильний президент – сильний парламент, що передбачає більш
послідовний поділ повноважень законодавчої і виконавчої влади (в
деяких країнах Латинської Америки, які намагались скопіювати

американську модель, утвердилися суперпрезидентські республіки,
тому влада президента не врівноважується справді сильним
парламентом). Президент одночасно є очільником держави і головою
виконавчої влади. Його обирають всенародним голосуванням, має

фіксований термін повноважень. Президент призначає уряд і визначає
його склад. Право вето носить відносний характер: парламент повторно
проголосує за відхилений закон, але щоб перебороти президентське

вето, прибічники закону мають зібрати дві треті голосів. У
надзвичайних випадках, наприклад, коли президента обвинувачують у
злочинах і в порушенні конституції, парламент має право на імпічмент –
право на порушення процесу дострокового звільнення глави держави

від посади і притягнення його до судової відповідальності. Така модель

164