Page 159 - 6783

Парламент (англ. parliament, франц. parlement, від parler –

говорити) – це вищий колегіальний представницький законодавчий
орган держави.
Парламенти є виборними й колегіальними органами держави, які

функціонують за умов демократичного правління. В унітарних
державах парламенти формуються на загальнонаціональному рівні, у
федераціях – також і на рівні їхніх суб’єктів. Визначальними
характеристиками парламентів є їхня структура, порядок формування та

обсяг компетенції. Основною ознакою структури парламентів
багатьох країн є двопалатність або бікамералізм. Історично
сформувалися три основні причини бікамералізму. Другі, або верхні,

палати були ввведені, по-перше, для представництва аристократії, по-
друге, для стримування радикалізму нижніх палат, по-третє, для
представництва на загальнодержавному рівні інтересів суб’єктів

федерації у федеративних державах. На кінець 1996 р. двопалатні
парламенти діяли у 18 з 22 федеративних держав і в 40 із 150 держав
унітарних.

Основними елементами структури палат парламентів є
парламентські фракції, керівні органи і комісії, або комітети.
Парламентські фракції утворюються за ознакою належності
депутатів до тієї чи іншої політичної партії, представленої у парламенті.

Фракції звичайно формуються із членів однієї політичної партії, хоча в
деяких країнах існує практика утворення спільних фракцій із
представників кількох партій, що проводять єдину або близьку лінію в

політиці.
Найголовнішим елементом внутрішньої структури парламентів є
комісії (в англомовних та деяких інших країнах вони називаються
комітетами), які бувають кількох видів. Основними з них є постійні

комісії, головна функція яких – детальний розгляд законопроектів. У
двопалатних парламентах постійні комісії, як правило, утворюються в

кожній з палат. Постійні комісії звичайно мають спеціалізований
характер, їхня предметна компетенція у цілому відповідає загальній
структурі уряду. У багатьох країнах утворюються також постійні
комісії, діяльність яких пов’язана з роботою самого парламенту,

наприклад комісії з питань і процедури регламенту, депутатської етики
тощо.
Крім постійних комісій, у парламентах створюються також

спеціальні, слідчі та деякі інші комісії, які здебільшого діють на
тимчасовій основі.

159