Page 61 - 6774

хронометражного методу належить висока трудомісткість збору вхідних да-

них, трудність об'єктивного аналізу можливостей скорочення часу рейсу.

Точність результату, що отримується розрахунковим методом, визна-

чається можливостями застосованої математичної моделі процесу руху ав-

тобуса.

Для маршрутів, що відкриваються, спочатку вводять норматив на

рейс, отриманий розрахунковим методом, а потім ці норми уточнюють у

процесі експлуатації маршруту.

З метою автоматизації нормування часу та швидкості рейсу використо-

вують технічні засоби: тахографи і реєстратори пасажиропотоків тощо.

Час на нульові рейси встановлюють виходячи із технічної швидкості

руху автобусів. Розрахунковий час на подачу автобуса за замовленням визна-

чають виходячи із нормативу швидкості руху 20 км/год. Рейси, що оперативно

призначаються диспетчером, за тривалістю відповідають рейсам, передбаче-

ним розкладом руху.

Кращі результати нормування швидкостей досягаються за допомогою

спеціальний обладнаних пересувних лабораторій, призначених для нормуван-

ня швидкостей руху з урахуванням інтенсивності транспортного потоку,

покриття і стану проїжджої частини, профілю дороги, наявності дорожніх

знаків і обмежень, освітленості тощо. Такі лабораторії мають бути у розпо-

рядженні територіальних органів транспортних управлінь.

За рекомендаціями Кристопчук М. Є. експлуатаційна швидкість авто-

бусів, обчислюється за формулою

nL  l A
V  i 0 , км/год,
e
T
i
де n кількість рейсів, що виконують пасажири;
L i  довжина маршруту, год;

l 0 нульовий (непродуктивний) пробіг автобуса, км;
T i  час перебування автобусів у наряді, год;

l 0 нульовий (непродуктивний) пробіг автобуса, км;
A кількість автобусів, що працювали на маршруті.

Експлуатаційна швидкість автобусів не має перевищувати нормативних