Page 78 - 6770

психологічний процес пристосування до такого стану
організму, спрямований на його самозбереження. Розрізняють
кілька видів стресу:
• фізіологічні, що спричинені зайвими фізичними
навантаженнями;
• психологічні, що обумовлені складними відносинами з тими,
хто оточує;
• інформаційні, породжені надлишком, недостачею або
безсистемністю життєво важливої інформації;
• управлінські, що обумовлені високою відповідальністю за
наслідки прийнятих рішень, особливо в умовах нестачі часу;
• емоційні, що виявляються в ситуаціях погрози, небезпеки,
несподіваної радості.
До основних джерел стресових ситуацій відносять: •
особливості трудового процесу (ритм, напруженість,
одноманітність, монотонність, відсутність необхідних перерв); •
положення індивіда в організації (високе – звичайне зв'язане зі
значними нервовими і фізичними перевантаженнями, низьке —
з малою престижністю, поганими умовами праці, неможливістю
реалізувати себе, відсутністю належної поваги з боку
навколишніх, незадовільною заробітною платою); • службові
конфлікти, несприятливий морально-психологічний клімат у
колективі, відсутність взаємної підтримки і допомоги, погані
відносини з керівництвом (наприклад, стрес може виникнути,
коли працівник не одержує від керівника того, що необхідно, на
його думку, для роботи); • труднощі щодо узгодження
службових і сімейних відносин. Для управління стресом
необхідно ретельно проаналізувати ситуацію, виявити фактори,
що його породжують, і визначити, які з них піддаються
цілеспрямованому впливу. Потім відбувається первинне
втручання з метою їхнього ослаблення або повного подолання,
наприклад, організаційні перетворення у виді перепроектування

78