Page 70 - 6770

знаннях, здібностях, прагненнях.

• Підвищення особистої кваліфікації персоналу, так само
як і професійного рівня організації загалом. Глобальний лідер
майбутнього повин нен вміти використовуваний стимулювати
відмінності у способах мислення, підходах до вирішення
завдань та культурі думок і водночас виявляти те загальне в
поглядах, способі життя і т. п., що поєднує людей. Дієвим
механізмом розвитку стратегічних лідерських якостей є
розроблення відповідних програм, які мають враховувати
культурну специфіку країни, характер структурних зрушень
економіки останніх десятиліть і відносно невеликий досвід
ведення вітчизняного бізнесу.

• Домінування особистих взаємовідносин над
професійними — особисті відносини відіграють набагато
важливішу роль, ніж у типовій західній організації. Такий стан
можна було вважати цілком нормальним на етапі, коли компанії
тільки формувалися й відданість відігравала важливішу роль,
аніж професіоналізм, однак характер особистих відносин з
керівництвом, а не професіоналізм або наявність лідерських
якостей і донині залишається в багатьох компаніях
найважливішим фактором просування кар’єрними сходами. У
багатьох вітчизняних компаніях фактично утворилася
альтернативна ієрархія, побудована на особистих зв’язках і
часто суперечлива щодо професійних вимог організації.

• Невміння працювати в команді — десятиліттями
радянська система управління базувалася на суворій
ієрархічності, і тому значна кількість вітчизняних бізнес-
лідерів, незважаючи на свій індивідуальний потенціал, не вміє
працювати в команді й налагоджувати командний підхід в
організації загалом. Водночас західні компанії дедалі більше
усвідомлюють важливість створення командного
70