Page 67 - 6770

системи й здатністю змінювати саму систему. Цю ж думку
підкреслював підприємець Росс Перо. Він вважав, що «Людьми
не можна управляти. Управляти можна запасами, а людей
необхідно вести за собою».

В епоху постійних змін, коли організація повсякчасно
адаптується до нових умов, проблема формування і
використання лідерського потенціалу стає найважливішим
стратегічним завданням будь-якої компанії. З мети, прагнень
лідера, його життєвих принципів, внутрішніх цінностей і
переконань можна сформувати місію організації, яка
втілюватиметься в реальній поведінці. Поняття «стратегічний
лідер» і «керівник» істотно відрізняються, хоча інколи
сприймаються як синоніми. Суть відмінності — у різному
соціальному й психологічному значенні. Керівника на посаду
призначають «зверху», і він управляє підлеглими,
використовуючи службове становище в ієрархії. Лідером
керівник стає, надихнувши своїх співробітників на виконання
справи важливою рисою стратегічного лідера є уміння
порушувати стереотипи й встановлені принципи, відчуття
нового та здатність його запроваджувати. Прикладом
стратегічних лідерів є засновник Microsoft Білл Гейтс.

Стратегічне лідерство має специфічні відмінності. По-
перше, його підґрунтям є передусім не формальна влада, що
спирається на делеговані повноваження, а неформальна влада,
заснована на особистих здібностях і професійних знаннях. По-
друге, за умов стратегічного підходу лідерство не є
монополізованою функцією певного вузького кола осіб.
Стратегічний лідер не стільки керує і контролює, скільки
допомагає працівникові зростати і реалізовувати себе як творчу
особистість. Він сприяє висуванню нових ідей рядовими
співробітниками, що уможливлює постійну адаптацію до

67