Page 60 - 6770
P. 60

меланхолічний.
                            Відмінності  в  темпераментах  –  це  відмінності  не  в  рівнях
                            можливостей психіки, а в своєрідності її проявів. Кожний тип
                            темпераменту має позитивні і негативні сторони.
                                   Властивостями      темпераменту      є    екстраверсія    –
                            інтроверсія;  емоційна  стабільність  –  нейротизм.  Екстраверсія
                            проявляється в переважаючій спрямованості активності людини
                            на  оточуючий  світ,  інтроверсія  –  на  явища  власного
                            внутрішнього світу, на свої думки і переживання. Залежно від
                            цих  властивостей  розрізняють  екстравертів  та  інтровертів.
                            Екстраверт  –  людина,  зорієнтована  на  навколишній  світ,
                            безпосередня,  активна,  відкрита  в  емоційних  проявах,
                            імпульсивна, комунікабельна, гнучка в поведінці, оптимістична,
                            рішуча.  Інтроверт  –  людина,  зорієнтована  на  власні  почуття,
                            стримана, замкнута, важко вступає в контакт з іншими людьми.
                            При прийнятті рішень серйозна, не піддається емоціям.
                                   Емоційна стабільність  характеризується стійкістю щодо
                            зовнішніх  впливів,  нейротизм  –  високою  реактивністю  на
                            зовнішні  впливи.  Емоційність  характеризує  особливості
                            виникнення,  перебігу  і  припинення  різноманітних  почуттів,
                            афектів,  настроїв.  Основними  характеристиками  емоційності  є
                            вразливість, імпульсивність, емоційна лабільність, напруження,
                            домінуючий емоційний статус (тривожність, страх, фрустрація,
                            радість, гнів  і т.п).
                                   Трудова поведінка є дуже складним соціально-трудовим
                            явищем. Немає однозначних і простих вимірників її рівня, стану
                            чи  якості.  На  виробничих  підприємствах  трудову  поведінку
                            працівників  можна  оцінювати  за  такими  показниками,  діями
                            та вчинками:
                            —  виконання  планових  виробничих  завдань,  разових  і
                            термінових доручень;
                            —  дотримання  стандартів  (показників)  якості  виконуваної

                                                             60
   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65