Page 155 - 6770

безперервного навчання персоналу; • активізація потенційних
можливостей співробітників; • зміцнення духу творчості та
змагання; • робота зі створення резерву керівників; • створення
системи службово-кваліфікаційного розвитку і
планування трудової кар'єри.
Витрати на освіту і професійну підготовку складають
основну частину капіталовкладень у розвиток робочої сили на
всіх рівнях. Ці капіталовкладення включають початкові витрати
і супроводжуються надією на окупність і прибутковість у
майбутньому. Отже, зазначені витрати можна розглядати як
інвестиції в людину, що здатні забезпечити збільшення
продуктивності та доходів працівника й організації, у якій він
трудиться. Ведучі організації витрачають на професійний
розвиток своїх співробітників значні засоби – від 2 до 10%
фонду зарплати, що, наприклад, для такої компанії, як
«Дженерал моторс», складає суму понад 1 млрд. доларів на рік.
Крім безпосереднього впливу на фінансові результати компанії,
капіталовкладення у професійний розвиток сприяють
створенню сприятливого клімату в організації, підвищують
мотивацію співробітників і їх відданість організації,
забезпечують послідовність в управлінні.
При оцінці ефективності інвестицій у розвиток людини
шляхом навчання зіставляються витрати в сьогоденні
результати і в майбутні. Можна виділити декілька способів
визначення доцільності таких інвестицій:
а) Тін. = інвестиції : валовий прибуток або валові
нагромадження;
б) Тін. = ДО+Кр.*(1+і) : П+А+Акр.,
де Тін. – термін окупності інвестицій;
ДО – первісні інвестиції;
Кр. – величина кредиту, використовуваного для інвестицій;
П+А – валові нагромадження (прибуток і амортизація);

155