Page 112 - 6770

Під дією цих чинників змінюється механізм трудової
діяльності,а отже не може залишатися без змін зміст та характер
праці. Структура мотиваційних чинників є неоднорідною та в
залежності від поточного стану розвитку бізнесу, системи
суспільних цінностей чи динаміки ринку праці питома вага
певних факторів у загальній системі управління буде
змінюватися. В залежності від цілей та завдань процесу
мотивації, можна втокремити два основні типи мотивації: за
результатами і за статусом. Мотивація за статусом полягає в
інтегральній оцінці діяльності працівника, яка враховує його
кваліфікацію, ставлення до роботи, якість праці та інші
параметри, зумовлені галузевою специфікою бізнесу.
Мотивація за результатами зазвичай застосовується там, де
можна відносно точно виділити результат діяльності
конкретного працівника чи групи працівників. У цьому
випадку винагороду пов'язують із виконанням конкретної
роботи або відносно відокремленого етапу роботи.
Перший тип мотивації своїм завданням має формування
певної мотиваційної структури людини. І тут основну увагу
звертають на те, щоб підсилити бажані для суб'єкта мотиви дії, і
навпаки, послабити ті мотиви, які заважають ефективному
управлінню людиною. Цей тип мотивування потребує великих
зусиль, знань і здібностей щодо його здійснення. Компанії, які
вже впровадили його у свою практику, можуть досить успішно
й результативно управляти своїми членами колективу.
Другий тип полягає у тому, що завдяки зовнішнім
впливам, людину спонукають до дії певні мотиви, що
призводять до бажаного для мотивуючого суб'єкта результату.
При даному типі мотивації треба добре знати, які мотиви
людини слід використати. Цей тип мотивації чимось нагадує
торгову угоду. Якщо в обох сторін немає точок взаємодії, то й
процес мотивації буде неможливий. Загалом, перший і другий

112