Page 38 - 6703

ЛЕКЦІЯ 5

Виникнення і розвиток сучасної філософії

1. Нові теоретико-гносеологічні проблеми XX ст.
2. Філософія неопозитивізму і постпозитивізму.
3. Проблема людського буття в психоаналізі.
4. Українська філософія ХІХ-ХХст. у контексті світової філософії.

5. 1 У розвитку світової філософської думки виникла ситуація коли класична
парадигма Нового часу - механістичний матеріалізм ХУІІ-ХУІІІ ст. і німецький
класичний ідеалізм XIX ст. - вступили в стадію кризи. "Науковчення" Фіхте,
"Трансцедентальний ідеалізм" Шеллінга, "Розвиток ідеї" у Гегеля - це різні форми
ідеалістичного розуміння процесу розвитку пізнання, ототожнені з розвитком самої
дійсності. Всі вони виходили з Кантівської філософії трансцендентальної естетики і
суб'єктивності простору і часу. Але в той же час намагалися спростувати кантівську
непізнавану "річ у собі". Для класичної філософії, не дивлячись на відмінність
філософських систем, характерна спільність розуміння мети і завдань філософії. У
сучасній філософії, навпаки, на перший план виходять відмінності, загальнофілософ-
ський стержень руйнується, відбувається виділення і локалізація окремих фі-
лософських проблем, які оформляються в самостійні напрямки. Не випадково з кінця
XIX і на початку XX ст. виникає багато філософських напрямків з приставкою "нео-",
яка, з одного боку визначала генетичну спорідненість з вихідними філософськими
системами, а з другого, навпаки, - підкреслювала свою відмінність від класичних
філософських схем.
У середині XIX ст. у Німеччині склалась своєрідна інтелектуальна ситуація. Вона
характеризується, по-перше, крахом ідеалістичних систем філософії Шеллінга і Гегеля
і, по-друге, зростаючим впливом на розвиток теоретичної філософії з боку
природничих наук: фізики, фізіології, медицини. А розвиток цих наук у свою чергу
висував питання, відповідь на які могла дати тільки філософія і філософські науки:
логіка, теорія пізнання, діалектика. У природодослідників виникла проблема пошуку
філософської традиції, представники якої глибоко розробляли питання логіки, теорії
пізнання і методології. Але де шукати цю традицію?
Зрозуміло, про повернення до спекулятивних філософських систем Шеллінга та
Гегеля не могло бути й мови. Більше того, в широких колах інтелігенції переважає
байдуже ставлення до спроб зрозуміти і осмислити процес всесвітньо-історичного
розвитку суспільства. Тому опорою для них став не Гегель (і тим більше не Шеллінг), а

21