Page 37 - 6703

Глибокі міркування з цього приводу містяться в працях Гегеля. Зокрема, у
"Філософії природи", описуючи істотні властивості теоретичного і практичного, Гегель
відзначає: а) "Практичне відношення має справу лише з окремими продуктами природи
або з окремими сторонами продуктів... б) ...оскільки наша мета, а не самі предмети
природи є для цього відношення кінцевою метою, то ми їх перетворюємо в засоби,
призначення яких полягає не в них, а в нас, так, наприклад, їжу ми перетворюємо в
кров". Практичне відношення, за Гегелем, знищує, "заперечує" предмети. Навпаки, "в
теоретичному" відношенні до природи: а) ...ми відпускаємо речі на свободу... б)
...предмети набувають для нас визначення загальності... те, що ми їх перетворюємо в
щось загальне. Чим більше зростає доля мислення в уявленні, тим більше зникає
природність, одиничність і безпосередність "речей... Жива діяльність природи замовкає
в тиші думки".

Питання для контролю знань та дискусій

1. Чи існують вроджені ідеї? Локк чи Декарт хто більше має рацію?
2. Як ви розумієте вислів Лейбніца «Нема нічого в розумі, чого б раніше не було у
відчуттях, окрім самого розуму»
3. Чому Вольтер стверджував, що якби Бога не було, то його потрібно було б вигадати?

4. Визначте найважливіші моменти французької філософії XVIII ст.
5. Кант: трансцендентність чи трансцендентальність, розум чи віра?

Список рекомендованої літератури

1. Горський B.C. Історія української філософії. — К.: — 1994. — с. 66-104,
139-141.
2. Бекон Ф. Новий органон // Антология мировой философии: В 4-х т. Т. 2. С.
193-218.
3. Декарт Р. Начала философии // Антология мировой философии: В 4-х т. Т.
2. С. 232-256.
4. Спиноза Б. Етика // Антология мировой философии: В 4-х т. Т. 2. С. 350-
364.

20