Page 12 - 6703
P. 12

ЛЕКЦІЯ 2


                                    Зародження основних парадигм філософствування

                           1.  Культурно - історичні передумови виникнення філософії.
                           2.  Своєрідність філософії стародавньої Індії та Китаю.
                           3.  Логіка філософського розвитку античної філософії.

                        2.1 Зрозуміти сутність і функції філософії допомагає її історія. В історії людської
                  цивілізації  склалися  два  глобальних  типи  культури  –  східна  і  західна,  котрі  досить
                  відчутно  відрізняються  одна  від  одної.  Ці  відмінності  вплинули  і  на  філософські
                  вчення Сходу і Заходу. Вся східна культура побудована на підпорядкуванні індивіда
                  колективу,  на  розчиненні  індивідуального  в  суспільному.  Культ  спільності  тут
                  переважає  над  культом  людської  особистості,  її  суверенності  і  недоторканості.  Це
                  зумовило той факт, що індивідуальне творче начало в філософії стародавнього сходу
                  виражено вкрай слабо. Історія практично не залишила нам імен індійських філософів,
                  їх  індивідуальний  внесок  розчинений  у  колективній  творчості.  У  філософських
                  вченнях  людина  розглядається  як  атомарна  форма  вияву  всезагального  (брахма-на-
                  атмана,  рита),  а  проблема  особистості  не  знайшла  в  цій  філософії  актуалізації.  У
                  такому  підході  знайшла  відображення  стабільність  соціально-  економічних  форм
                  східної  цивілізації  і  повне  підпорядкування  особи  жорсткому  кастовому  поділу
                  суспільства.
                        Якщо  в  західній  культурі  домінує  раціоналістичний  підхід  в  розумінні  світу  і
                  людини, то в східній на перший план висуваються ірраціоналістичні - містичні форми
                  осягнення дійсності. Будучи переважно споглядальною щодо природного буття, східна
                  культура головну увагу звертає на проблему постійного самовдосконалення людини, а
                  не  на  перетворення  світу  відповідно  до  потреб  людини,  що  характерно  для  Західної
                  цивілізації. Східна культура формує сприйняття реального предметно-чуттєвого світу
                  як  химерної  фікції,  яка  лише  через  невігластво  буденної  свідомості  здається  чимось
                  "справжнім".  Тим-то  філософія  Сходу  обертається  своєрідною  філософською
                  міфологією, орієнтованою на містичне переживання одухотвореності буття і практично
                  байдужості до раціоналістичних методів осягнення світу.
                        Походження  філософії  залишається  багато  в чому  загадковим: не  маючи  змоги
                  вивести філософію з її емпіричних передумов, вчені схиляються до думки, що у своєму
                  походженні вона "звалилася з неба".
                        Історично філософія зароджується в результаті декількох сприятливих умов і
                                                                              14
                  передумов:  якщо  такий  збіг  відсутній  (як  у  цивілізації  доколумбової  Америки,  у
                  Месопотамії та Єгипті), можна говорити лише про можливість, а не про справжнє
                  формування її. Які ж мотиви і обставини покликали філософію до життя?
                        Насамперед  слід  визначити  психологічні  передумови  виникнення  філософії.
                  Вже стародавні мислителі замислювалися над тим, що ж відбувається із свідомістю,
                  коли  вона  із  перед  філософського  стану  трансформується  у  філософський,  і
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17