Page 11 - 6703

рефлексія їх здійснюється у праксеології (праксіс-дія) та в етиці (етос-вдача, звичай),
де з'ясовується, як саме можливі ефективне перетворення і людське спілкування.
Світоглядна функція реалізується в обгрунтуванні ідеалів перетворення і спілкування,
а методологічна - у знаходженні оптимально та морально допустимих шляхів щодо
здійснення цих ідеалів.
Перетворення і спілкування можливі лише на грунті напрацьованих самою
людиною програм, які діятимуть тільки тоді, коли вони правильно відбивають світ,
висловлюють життєвий сенс і ключові ціннісні орієнтації людини. Цьому відповідають
такі сутнісні моменти, як пізнання та ціннісно-орієнтована діяльність, які
осмислюються у гносеології ("гнозіс" - знання), або в теорії пізнання і аксіології
("акеіс" - цінність).Світоглядна функція філософії полягає в обгрунтуванні набутої
системи цінностей та ідеалів пізнання, а методологічна - у з'ясуванні шляхів та законів
пізнання і в реалізації життєвих сенсів, ключових цінностей, наприклад, що є істина, як
пізнати її і як жити відповідно до істини.
Для збереження цілісності людина потребує ще й окремих духовних "скріплень".
До них належить естетичне освоєння, в якому людина гармонізує власний зовнішній та
внутрішній світ відповідно до ідеалів краси, і релігійне ставлення до світу, що порушує
питання про наявність у світі засад, більш високих, ніж усе те, що пов'язане із
скороминучим задоволенням людських потреб. Ці моменти осмислюються в естетиці і
філософії релігії. І, нарешті, філософія потребує самоосмислення власного шляху,
мети, перспектив. Це завдання вирішується в історії філософії. Отже, філософські
функції набувають двоповерхового вигляду.

Питання для контролю знань та дискусій

1. Які джерела та особливості філософського знання?
2. Якщо жодна філософська проблема не отримала остаточного вирішення, чи
потрібно займатись філософією?
3. Що таке мудрість? Чим мудра людина відрізняється від інтелектуальної
людини? Яка різниця між мудрою та розумною людиною?
4. Які основні структурні елементи світогляду?

Список рекомендованої літератури

1. Гегель Г.В. Сутність філософії // Антологія світової філософії. В 4-х то-
мах. Т. 3. — М.: — 1971. — С. 284-288.
2. Фейербах Л. Філософський матеріалізм // Антологія світової філософії. В
13
4-х томах. Т. 3. — М.: — 1971. — С 467-470.
3. Філософія. Курс лекцій. — Київ, 1994. — Лекція 1. Філософія. Підручник.
— Київ, 1995. — С. 6-19.
4. Введение в философию. Учебник для вузов: В двух томах. Ч. 1. Глава 1. —
М.: 1990.